ответ:• запаху (п’янкий, запашний);
• кольору (білий, зелений);
• віку (старенький, давній);
• розміру (величезний, середній);
• матеріалу (діамантовий, дерев’яний);
• якості (твердий, гнучкий);
• приналежності (зятів, сестрин далекий, близький);
• часу (ранній, вчорашній);
• внутрішні властивості (добрий, щедрий);
• зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний);
• ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його
основною синтаксичною роллю. Наприклад: Над лісом раптом запанувала
абсолютна тиша (прикметник абсолютна — означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного
присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
Прикметники поділяються на:
1. Якісні — відносні — присвійні.
2. Повні — короткі.
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і
словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні,
відносні і присвійні:
• якісні — велика, духмяне, опуклий, гарячі;
Объяснение:
Во 2 ёмкости х л кваса, тогда в 1 ёмкости его будет (х+4) л .
Переливаем из 1 ёмкости 13 л, тогда в 1 ёмкости останется
(х+4-13)=(х-9) л кваса, а во второй ёмкости станет (х+13) л кваса.
Причём в 2 раза больше, чем осталось в 1 ёмкости - это 2(х-9) .
Составим уравнение: 2(х-9)=х+13
2х-18=х+13
2х-х=13+18
х=31 во 2 ёмкости
х+4=35 в 1 ёмкости
