Today teenagers in Russia almost do not differ from teenagers in other countries.
They wear similar clothes, have similar habits, many of them like fast food, although they know that it is wrong to eat a lot of burgers and potato crisps and drink a lot of fizzy drinks like Coca Cola.
Most teenagers rarely play football in the yard, go to the river or lake. They read few books and watch endless TV shows . Today every teenager has a smartphone and accounts in social networks. Boys and girls spend too much time on the Internet, and many of them don't like school. Those who like studying try not to show it.
Початки X. п. були покладені в Україні у 18 ст., коли розвинулося виробництво стрільного пороху. Правда, 1764 Московський сенат, боячися повстання козаків, наказав розмонтували всі порохові зав. в Україні, але 1777 їх відновили, і вже в 1790 — 95 pp. один лише зав. у Шостці покривав пол. попиту на порох всієї Рос. Імперії. Продукція пороху у невеликих кількостях була наладнана в ін. місцевостях України, у тому ч. й у Львові. Відома була в Україні також продукція селітри (амонієвої), але в 19 ст. вона зовсім занепала. До ранніх підприємств X. п. в Україні належить фабрика мідного купоросу в Путивлі (1743).
Однією зі старовинних галузей X. п. в Україні є виробництво лаків і барвників. Фарби й емалі виготовляли в Україні ще за Київ. Русі (11 — 12 ст.); спочатку виробництво базувалося на переробці сирих матеріалів та рослин, пізніше (з 14 ст.) почали вживати природні смоли і бітуми. Першими продуцентами фарб були в Україні гончарі, а також монастирі (Михайлівський у Києві), у 14 — 18 вв. кустарі. Першими великими фірмами лакофарбової промисловості був зав. в Одесі (з 1856), далі зав. у Харкові (1857), Києві (1860), Полтаві (зав. олов'яних білил, 1870); при кінці 19 ст. збудовано лакофарбові зав. у Львові й Харкові. 1910 — 14 лакофарбова промисловість була винятково добре розвиненою галуззю X. п. в Україні.
Як і в ін. галузях нар. господарства царської Росії, на поч. розвитку X. п. в Україні велику роль відігравав закордонний капітал. Так, одним з перших пром. закладів хім. пром-сти був зав. Шульце в с. Іванівка на Харківщині (з 1843), що почав виробляти сірчану кислоту. Менші зав. були в Києві й на Чернігівщині.
До дуже давніх галузей X. п. України належить соляна промисловість. Лише в 1913 — 16 pp. почалася переробка солі калію в Калуші (Галичина). Цю переробку поширено після першої світової війни на Стебник, який у 1922 — 32-их pp. постачав для сіль. господарства зах. земель каїніт. Продукція соди почалася в Україні під кін. 19 ст. (див. Содова промисловість). У 1870-их pp. розвинулася коксохімічна промисловість.
Центром виробництва сірників з 1850-их pp. був Львів, згодом і Чернігівщина.
На початку 20 ст. почалася в Україні продукція каучукових виробів; перший зав. з уваги на потреби війни збудовано в Києві. 1915 наладнано випуск деяких хім. речовин на зав. «Коксобензоль» у Донбасі, а 1916 — 17 побудовано зав. синтетичної азотної кислоти в Юзівці (тепер [[Донецьк) та на содовому зав. в Слов'янському (зараз Слов'янськ). хім. фабрики побудовано також в Одесі (суперфосфатна, лакофарбова), Костянтинівці, Маріуполі (ультрамариновий зав.). Тоді ж вступив у дію зав. анілінових барвників у Рубіжнному. Всі ці зав., значно поширені й розбудовані, працюють донині, а деякі з них (Рубіжанський, Донецький) належать до найбільших хім. заводів в Україні.
Вартість всієї X. п. України на 1913 перевищувала 20 млн крб. золотом, що становило 10 % вартости X. п. Рос. Імперії. За видами хімікатів продукція України 1913 становила (в млн т):
Объяснение: