1.На кровати между двумя девочками лежали письма лицом вниз так, чтобы они не могли увидеть обратные адреса. Блер получила 7 писем, а Серена 5. " Ну что, готова?" - спросила Серена.
Блер закрыла глаза и взяла первое письмо. " Хорошо, давай сделаем это".
2.Блер посмотрела на Серену. " Ну что у тебя?" - спросила она.
Взглянув на испуганое лицо Блер Серена поняла, что новости не очень хорошие. Серена не знала, что сказать " Ну, меня приняли..везде". Блер уставилась на письма в руках Серены. Самым верхним было письмо кремового цвета с голубой эмблемой Ельского Университета. " Подожди, ты подавала заявление в Ель?" - спросила Блер.
"Да" - кивнула Серена : " В последнюю минуту я решила, почему бы и нет"
" И тебя приняли?" Серена кивнула снова: " Прости".
3. То, как Блер смотрела на Серену, заставило ее занервничать. Что было у Серены, чего не было у нее? Она была лучшей в своем классе в школе, посещала все курсы АР, которые ей предлагали. Она была лучшей в школьном оценочном тесте. Она занималась благотворительностью. Она была лидером французского клуба. Она была прекрасным игроком в теннис. Вся ее школьная каръера, практически вся ее жизнь, были направлены на то, чтобы поступить в Ель. Ее отец учился там. Отец ее отца учился там. Ее дядя пожертвовал деньги на 2 здания и игровое поле. Серена не посещала никаких курсов, и почти не занималасть внеклассной работой. Отец Серены учился в Принстоне и Брауне, самыми большими конкурентами Еля. Однако Ель принял Серену, а Блер включил в список ожидания.
4. " Скорее всего я даже не поеду туда", Серена попыталась придать этому событию как можно меньше значимости. "Мне нужно, ну ты знаешь, посетить все школы перед окончательным решением" - она собрала свои светлые волосы на макушке. " Может быть я даже сразу и не пойду в колледж, я могу остаться в городе и занятться чем нибудь".
5. Серену приняли в Ель, а она даже не хочет по настоящему учиться там. Серена собрала все свои письма и спрятала их за спину.
" А что на счет других школ? У тебя наверняка есть-"
" Меня внесли в список ожидания в Ель. Единственное место, куда я могу поехать учиться - это Джорджтаун. Дурацкий Джорджтаун. Это был мой запасной вариант."
Серена смотрела на Блер с удивлением в глазах." Ну не так все плохо",- сказала Серена." Я уверена, что в Ель очень трудно поступить и если ты не поступишь, то у тебя есть запасной план".
Великобританія сьогодні є багатонаціональною країною. Але її люди становлять єдність. Вони називають себе англійцями. Кожен, хто народився у Британії - британець, але не називайте англійську валійську чи шотландську людину. Він не сподобається. Тільки людей з Англії можна назвати англійськими Люди з Шотландії, Уельсу чи Норт Ірландії не є англійськими. Вони шотландці чи шотландці, валлійці та ірландці. У Британії проживає понад 86 мільйонів людей. Багато з них живуть у великих промислових містах, як Лондон. Наприклад, Манчестер та Ліверпуль - найбільші промислові міста в центрі Англії. Інші промислові міста - Лідс, Бірмінгем, Шеффілд та інші. Такі міста, як Плімут, Портсмут та Ліверпуль - великі порти, де живе багато моряків та рибалок. Брістоль - це не дуже великий порт, він менший, ніж інші, але дуже гарний, тому що це королівський порт. Стратфорд-апон-Ейвон - дуже цікаве місто та батьківщина знаменитого Шекспіра. Є церква, де його похований Кожен у Британії розмовляє англійською. Але в деяких районах Шотландії та Уельсу люди також розмовляють різними мовами. Валлійці особливо пишаються своєю мовою. Вони люблять розмовляти по-валлійськи, співати пісні по-валлійськи. А під час подорожі ви можете побачити дорожні знаки у Валлі по всьому Уельсу. Усі у Великобританії розмовляють англійською, але всі говорять по-різному. Шотландець повинен уважно слухати, якщо він хоче зрозуміти лондонера чи валшперсона
