ерший старатель, кульгавий і хворий, шкандибає і повзе до моря, борючись за життя, поїдаючи сиру рибу та птахів. Він рикає на диких звірів, намагаючись їх відлякати. Людина ця зовні вже не схожа на людину, але в душі продовжує нею залишатися. Жага до життя, тяга до неї не дають йому померти. Незабаром старатель знаходить людські кістки — це все, що залишилося від Білла, на якого напали вовки. Спочатку змученому герою хочеться зловтішно сміятися. Але в ньому прокидається почуття жалю. Він розмірковує, що Білл, здатний кинути його в біді, обгриз би і його кістки. Але сам він вирішує не чинити так. Золото Білла, що розсипали по землі вовки, він теж не бере з собою.
Таким чином, чоловік з жорсткими рудими вусами є протилежністю першого старателя, Білла. На його долю випало багато як фізичних, так і моральних випробувань. Він пережив страшенні муки голоду, страждання від крижаного холоду Аляски, зіткнувся зі зрадою товариша… Але попри все це залишився Людиною та в битві з суворою долею вийшов переможцем.
Щоб перелічити почуття головного героя, показовим буде складання ланцюжку відчуттів головного героя:
змореність ⇒ холод ⇒ туга ⇒ страх ⇒ голод ⇒ біль ⇒ ненависть ⇒ відчай ⇒ виснаженість ⇒ сміливість ⇒ бажання жити ⇒ спокій ⇒ терпіння ⇒ сила волі ⇒ жага до життя.
Як бачимо, коли Людина відчула в собі сміливість, в ланцюжку відчуттів намічається зміна на краще.
Отже, ми можемо зробити висновок, що головному герою притаманні такі риси характеру, як хоробрість, терпіння, упертість, а головне — життєлюбність.
Объяснение:
Every day I go to school. Every day there are different lessons, I always liked the teacher, I did not read the lessons. Now I'm more interested.