Пересказ the journey under the sea a journey under the sea several years ago, my wife and i came upon an advertisement in a travel magazine for an international exchange programme promising “the chance of a lifetime”. not one to let such an intriguing opportunity pass me by, but a bit hesitant about taking such a leap into the unknown, i did some research and discovered that the programme involved something called house- swapping. after much discussion, my family and i decided to, as they say, go for it. consequently, we were soon jetting off for a holiday in the peak district of england while our exchange partners were settling down for their vacation in our flat back home in mt vernon, washington. the exchange was for a month and the time passed quickly. to end our time away on a high note, we decided to travel to paris via the engineering marvel known as the channel tunnel. being on a fairly tight budget, we opted for a package deal which included round-trip tickets on the eurostar passenger train, five nights in a three-star hotel in paris, metro passes and unlimited use of the paris bus system. when the package still hadn’t arrived after a week, i began to think that perhaps our trip hadn’t been such a good idea after all. maybe it was a sign that we shouldn’t go. the tickets and vouchers eventually arrived and i scolded myself for having had such silly thoughts. on the day of departure, with plenty of time to spare, my two teenage children, my wife and i stood waiting eagerly on the platform at waterloo station. at exactly 7.57 am, we boarded our train and began our journey through the picturesque county of kent. about an hour into our journey, an announcement, in both english and french, informed us that we were about to enter the channel tunnel. the eurostar adverts had boasted proudly about the engineering feat that was the ‘chunnel’, and the convenience it offered to those travelling between england and the continent. they had spoken highly of the “lack of rough seas” and to me, a person who gets seasick very easily, this was a major selling point. when all is said and done, however, i must admit that there were moments when i felt quite nervous about travelling 50 metres below the bottom of the english channel. inside the tunnel itself, there really wasn’t much to grab my attention – no posters or other artwork, so i busied myself studying the occupants of our carriage. some calmly read novels or newspapers; others quietly looked through business reports and notes. i quickly realised, however, that most of my fellow passengers were like my family in that they looked excited and very happy to be enjoying such a novel travel experience. our underwater journey ended as quickly as it had begun. all of a sudden, we left the darkness of the tunnel behind and nosed out into the light of the pleasant french morning. the tracks being well-built, we quickly accelerated to 300 kph, the speed of a boeing 747 at take-off. we arrived in paris’ busy city centre a mere 180 minutes after leaving london. that journey, and indeed the whole time that we spent on the exchange programme, have given us all a yearning for new experiences, and many wonderful memories that we will cherish forever.
Кілька років тому з моєю дружиною і я прийшла реклама в туристичному журналі для міжнародної програми обміну, що обіцяє "шанс на все життя". Не можна дозволити собі таку цікаву можливість, але трохи невпевнено про те, як зробити такий стрибок у невідоме, я зробив кілька досліджень і дізнався, що в програмі беруть участь те, що називається домашнім переходом.
Після великої дискусії, моя сім'я і я вирішили, як кажуть, піти на це. Як наслідок, ми незабаром роз'їхалися на канікули в Пік-округу Англії, а наші партнери по обміну відправилися на відпочинок у нашій квартирі назад у м. Вернон, штат Вашингтон. Обмін відбувся місяць, і час пройшов швидко. Щоб зупинити наш час на високій ноті, ми вирішили поїхати до Парижу через інженерне диво, відоме як канальний тунель.
Будучи досить обмеженим бюджетом, ми обрали пакетну угоду, яка включала в себе квитки в обидва кінці на пасажирському поїзді Eurostar, п'ять ночей у тризірковому готелі в Парижі, проїзді в метро та необмеженому використанні паризької автобусної системи. Коли пакет ще не з'явився через тиждень, я почав думати, що, можливо, наша поїздка була не така гарна ідея. Може бути, це ознака того, що ми не повинні йти.
Кістки та ваучери зрештою приїхали, і я лаявся за те, що мав такі дурні думки. У день від'їзду, з великим запасом часу, мої двоє підлітків, моя дружина і я з нетерпінням чекали на платформі на вокзалі Ватерлоо. У точно 7,57 ранку ми сіли на наш поїзд і почали наше подорож по мальовничому повіту Кент. Близько години в нашу подорож, анонс англійською та французькою мовами повідомив нам, що ми збираємося ввійти в тунель Channel.
Оголошення "Євростар" гордо пишалися інженерним подвигом, що було "чуннелем", і зручністю, що пропонували тим, хто подорожує між Англією та континентом. Вони говорили високо про "відсутність шорсткого моря", і для мене, людина, яка дуже легко отримує море, це був основний пункт продажу. Однак, коли все сказано і зроблено, я повинен визнати, що були моменти, коли я почувався досить нервовим щодо подорожі на 50 метрів нижче дна каналу Англії.
Всередині самого тунелю там дійсно було не так багато, щоб захопити мою увагу - не плакати чи інші твори мистецтва, тому я зайнявся вивченням мешканців нашої кареті. Деякі спокійно читають романи чи газети; інші спокійно переглядали бізнес
звіти та замітки. Однак я швидко зрозумів, що більшість пасажирів моїх були схожими на мою сім'ю, тому що вони виглядали збудженими та дуже задоволеними, щоб насолоджуватися таким романським досвідом.
Наша підводна подорож закінчилася так швидко, як вона почалася. Раптом ми покинули темряву тунелю позаду і вислизали в світ приємного французького ранку. Шляхи добре побудовані, ми швидко прискорили до 300 км / год, швидкість Boeing 747 під час зльоту. Ми прибули в затишний центр Парижа лише за 180 хвилин після виходу з Лондона. Ця подорож, і справді весь час, який ми витрачали на програму обміну, дали нам усі бажання до нових вражень і багатьох чудових спогадів, які ми будемо плекати вічно.