«Похмура пора, очей зачарування …». Так, з цих слів видно, що Пушкін любив осінь. Питається, за що? Адже самі слова «сумна пора» вже навівають смуток. Ах так, ще є друга частина цього рядку: «очей зачарування». А ось у цьому вже щось є. Насправді, осінь робить природу такою красивою і барвистою, що просто диву даєшся!
Я дуже люблю ці осінні пейзажі. Природа в нашій місцевості настільки різноманітна, що просто дивно. А восени її врода навіть не піддається опису. Рослинність покривається самими різноманітними квітами з палітри фарб. І зелений ще в силі, а також з’являються кольори від ніжно-золотистого до яскраво-червоного. Через це всі сопки постають у вельми цікавому і вражаючому вигляді.
У парках ды гарадскіх садах качкам заўсёды трошкі падразаюць крылле, каб яны не ўляцелі.
Збожжа - галоўная каштоўнасць селяніна.
Скончылася вайна - наступіла зацішша.
Сёння няма дажду, таму нябёсы такія чыстыя і празрыстыя.