М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Сочинение на беларуском языке про любимый беларуский фильм

👇
Ответ:
tolyupa2000
tolyupa2000
01.06.2020
Вий это про нечистые силы фильм на белорусском мне нравится
4,6(29 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
rvarapp
rvarapp
01.06.2020
Пробач я погано знаю україській але ось На думку Н. М. Гальковского, «в купальському святі поєдналося два елемента: язичницький та християнський»[12]. Дохристиянське назва свята невідомо. Назва Іван Купала має народно-християнське походження і є слов'янським варіантом імені Іоанн Хреститель[13], оскільки епітет Іоанна - перекладається з грецької як «купатель, погружатель» (грец. βαπτιστής)[14]. Така назва свята було обумовлено і власне слов'янськими уявленнями: праслав. kǫpati означало ритуальне обмивання, очищення, яке здійснювалося у відкритих водоймах[15]. Тому, з одного боку, саме цей дієслово був застосований для перекладу епітета «хреститель», а з іншого боку, назва свята пізніше було переосмислене народної етимології і пов'язане з ритуальними купаннями в річках під час цього свята.[джерело не вказано 17 днів]

Деякі науково-популярні[16] і неоязыческие[джерело не вказано 17 днів] видання пов'язують свято з язичницьким божеством Купала, посилаючись на «Густинський літопис». Він відзначається практично у всіх слов'янських народів. Зокрема, в Латвії в цей день відзначають свято Ліго, ритуали якого практично нічим не відрізняються від купальських[16]. Проте дана точка зору не поділяється вченими, оскільки вкрай сумнівно колишнє існування в слов'янському язичництві самого цього божества. Вперше про божество «Купала» згадується в пізньої Густинському літописі (XVII століття), і є плодом непорозуміння: літописець, знаючи про «бісівських ігрищах» на Івана Купалу, прийняв назву свята за ім'я язичницького бога. Згодом це непорозуміння було повторено переписувачами, а потім і попередніми дослідниками слов'янської міфології, в результаті чого у слов'янському пантеоні з'явилося нове «божество»[17]. На ділі ж Купала божеством ніколи не був і міг з'явитися в народних уявленнях лише як фольклорна персоніфікація свята, відбилася, наприклад, в піснях[18].
4,5(100 оценок)
Ответ:
Музыкальной школе Школа! Твой порог незабываем:
Ранец, сменной обуви мешок…
Первый раз мы с мамами шагаем,
А, вернее, делаем шажок. Трепетно, взволнованно и странно –
Мир богатства звуков, волшебство!
Был для поступающих желанным,
А играть – уменьем, колдовством. Пальцы наши были неуклюжи,
Руки непослушны… Тяжело.
И от звуков увядали уши,
Создавалось наше мастерство. Мы трудились всяко: наслаждались
Звуками, ленились иногда,
И по-разному мы все старались,
И летели чередой года… Снова у знакомого порога –
Покидаем этот чудный храм
И уносим в душах очень много,
Да и много оставляем там! До свиданья, дорогая школа,
Светлый холл, порядок и уют,
Ребятишек хоровод веселый,
Где 7 лет давали нам приют. Где учили, прививали знанья,
Расширяли души, кругозор,
Среди всех сокровищ мирозданья
К музыке наш обращали взор. Музыка нам в души проникала,
Забирала навсегда в полон,
И за то, что нашей жизнью стала,
Вам, учителя, земной поклон!
4,4(73 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Беларуская мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ