объяснение:
-это, придаточные корни, возникающие на стеблях растений. встречаются у многих тропических растений, главным образом у эпифитов и лиан, и служат в основном для поглощения влаги из воздуха.
Холодовые рецепторы находятся ближе к поверхности, чем тепловые, поэтому возбуждаются раньше.
2. Центры терморегуляции находятся в коре больших полушарий, лимбической системе (амигдала, гиппокамп), таламусе, среднем, продолговатом и спинном мозге. Основную роль в терморегуляции играет гипоталамус. В гипоталамусе различают скопления нейронов, регулирующих теплоотдачу и теплопродукцию.
Животные с разрушенными ядрами преоптической области гипоталамуса плохо переносят высокую температуру окружающей среды.
Таким образом, передние отделы гипоталамуса являются центрами теплоотдачи. Раздражение этой области приводит к расширению сосудов кожи, потоотделению, появления тепловой одышки. При разрушении задних отделов гипоталамуса животные плохо переносят холод. Электростимуляция этой области приводит к увеличению температуры тела, появлению мышечной дрожи, увеличению липолиза, гликогенолиза. Таким образом, задние отделы гипоталамуса являются центрами теплопродукции. Разрушение центров терморегуляции превращает гомойотермный организм в пойкилотермный.
3. Центры теплоотдачи и теплопродукции имеют сложные взаимоотношения и взаимно подавляют друг друга. Считают, что в центрах теплопродукции и теплоотдачи имеются сенсорные, интегрирующие и эфферентные нейроны. Сенсорные нейроны воспринимают информацию от периферических терморецепторов, а также контролируют температуру крови. От этих нейронов возбуждение передается на интегрирующие нейроны, где происходит суммация всей информации о состоянии температуры ядра и оболочки тела, эти нейроны «вычисляют» среднюю температуру тела. Затем возбуждение поступает на командные нейроны, где происходит сравнение текущего значения средней температуры с заданным уровнем. Считают, что нейроны, задающие уровень температуры, могут находиться в гипоталамусе, а также в коре больших полушарий и лимбической системе. Если выявляется отклонение, то возбуждаются эфферентные нейроны центров теплоотдачи и теплопродукции.
У плодах і насінні рослин містяться поживні органічні речовини, тому людина використовує їх у їжу та на корм тваринам. Залежно від того, які поживні речовини найбільше нагромаджуються в плодах чи насінні, культурні рослини поділяються на зернові, які мають багато вуглеводів, бобові з підвищеним вмістом білків, та олійні, які дають продовольчу олію. Необхідними для життя людини є і вітаміни. Наприклад, вітамін С, який підвищує опірність організму людини проти захворювань, у великій кількості міститься у плодах шипшини, лимонів, смородини тощо. Плоди і насіння багатьох рослин використовують у медицині. Наприклад, соковиті плоди й пагони малини застосовують для лікування простуди. Смачні свіжі ягоди чорниці, яка плодоносить у липні-вересні, поліпшують обмін речовин і травлення людини, а ягоди суниці лісової мають властивість розчиняти і виводити печінкові та ниркові камені. Використовують плоди і насіння різних рослин у косметиці. Наприклад, сік калинових плодів є добрим засобом проти висипів та пігментних плям на шкірі. Плоди і насіння досить часто застосовують як прянощі для надання їжі приємного смаку та аромату. Наприклад, кістянки перцю чорного використовують як приправу для страв, насіння кропу – для приготування маринадів, плоди ванілі – у кондитерському виробництві. Плоди і насіння застосовуються людиною й у різних галузях промисловості для отримання сировини. Так, коробочки бавовни дають сировину для натуральних тканин. Насіння рижію посівного містить швидковисихаючу олію, з якої виробляють олійні фарби для живопису. Проте нерідко плоди і насіння накопичують отруйні речовини. Багато їх міститься в ягодах конвалії, вовчого лика, беладони, насінні блекоти, дурману. Якщо бджоли збирають нектар із цих рослин, то і мед стає отруйним. Отруєння цими рослинами перебігають досить важко, з порушеннями роботи різних систем (травної, нервової, кровоносної, дихальної), а у важких випадках можуть призводити до загибелі. Тому в жодному разі не можна їсти плодів і насіння незнайомих рослин, навіть якщо вони дуже привабливі на вигляд.Найважливішими групами культурних рослин, плоди і насіння яких використовує людина, є зернові, бобові, овочеві, баштанні, плодові, ягідні, олійні тощо. Із зернових культур найбільше значення мають пшениця і рис, які дають основну кількість харчових продуктів для людей усіх континентів. Бобові рослини забезпечують людину рослинними білками, найважливішими постачальниками яких є квасоля, горох, соя тощо. Значне місце серед овочевих культур належить помідорам, огіркам, перцю, а з баштанних – кавунам і диням. Істотне значення для людини мають плодові та ягідні культури, які є надійним джерелом вітамінів. Провідними культурами в Україні серед плодових є яблуня, груша, вишня, черешня, слива, абрикос, а серед ягідних – суниці, виноград, малина тощо. Олію в світі добувають із плодів маслини, кукурудзи, сої, але провідною олійною культурою в Україні є соняшник. Лише невелика частина із величезної різноманітності південних фруктів, наприклад цитрусові (мандарини, апельсини), банани і ананаси, є популярними у всьому світі. У тропіках вирощують тонізуючі рослини – кавове та шоколадне дерева, з насіння яких виготовляють каву і какао.
Отже, значення насіння та плодів для людини і в природі зумовлене, значним чином, вмістом певних неорганічних й органічних речовин.
Зелена рослина, а точніше хлорофіл, виступає як посередник між Сонцем і Землею.
Объяснение:
воздушные корни так называются корни, которые, зарождаясь на наземных органах растения, временно или навсегда становятся обитателями атмосферы. в. корни бывают снабжены особым губчатым покровом (velamen), состоящим из пустых продырявленных клеточек, жадно всасывающих в себя воду по законам капиллярности.