Вкусовые рецепторы, как и обонятельные, являются хеморецепторами. Рецепторы вкуса входят в состав вкусовой луковицы, размещённой в ротовой полости, больше всего — на языке. Вкусовые луковицы расположены на нём неравномерно, группами от 10 до 300 клеток: более чувствительны к сладким веществам — на кончике, к кислым — по краям, к горьким — на корне, а к солёным — на кончике и по краям. Каждая из 10 тыс. вкусовых луковиц в свою очередь состоит из 2—6 рецепторных клеток, между которыми расположены опорные клетки. Вкусовая луковица не достигает поверхности слизистой оболочки языка и соединяется с полостью рта вкусовой порой. Вкусовые луковицы имеют краткий период жизни по сравнению с другими рецепторами (240 ч), после чего они погибают и заменяются новыми. Внешняя сторона вкусового рецептора контактирует с пищей, а другой его конец размещён в толще языка и связан с чувствительными нервными волокнами.
Объяснение:
Будова спірогири. (Рис.1)
Талом водорості виглядає як нитка, що не гілкується та складається з одного ряду однакових клітин циліндричної форми. Клітини відносно великі, довжина їх може досягати в деяких видів до 0,01 мм. Ширина нитки спірогири становить від 5 до 200 мкм.
Оболонкою кожної клітини є целюлозна клітинна стінка, покрита зовні слизом. Більшу частину клітини займає вакуоль з клітинним соком. На цитоплазматичних тяжах, що проходять через вакуоль, підвішене одне ядро. У кожній клітині є по одному і більше спірально закручених хлоропластів, що нагадують стрічки, розташовані у пристінковому шарі цитоплазми. Всі спірогири - автотрофи, які синтезують органічні речовини на світлі в хлоропластах в процесі фотосинтезу.
Будова улотрикса. (Рис.2)
Баговиння улотрикса складається з нерозгалужених ниток різної довжини, які на початку росту прикріплюються до субстрату безбарвною видовженою клітиною — ризоїдом. Клітини ниток циліндричні або бочкоподібні, короткі. Кожна клітина має ядро, пристінний хлоропласт у вигляді неповного кільця і один або кілька піреноїдів.
Більшу частину життя водорість проводить у стані гаметоспорофіта, який має вигляд довгих нерозгалужених однорядних ниток. У кожної клітини нитки (за винятком базальної) є пристінний хлоропласт у вигляді незамкненого кільця, кілька піреноїдів, одне ядро; центр клітини зайнятий вакуолею з клітинним соком. Всі клітини здатнi до поділу, що обумовлює постійне наростання талому в довжину, а також утворення репродуктивних клітин. Базальна клітина, за до якої водорiсть прикріплюється до субстрату, відрізняється від звичайних вегетативних клітин нитки: вона витягнута у короткий ризоїд, не здатна до подiлу, має редукований хлоропласт.