1)Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) Лудольф Тревіранус (1779–1864)
2)біологічними
3)Молекулярна біологія — наука, що вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів — нуклеїнових кислот і білків та їх надмолекулярних структур. Морфологія — наука, що вивчає форму та структуру організму.
4)Цитологія — розділ біології, що вивчає живі клітини, їхні органоїди, будову, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння та смерті.
5)Науки, що ведуть дослідження на цьому рівні
Генетика популяцій
Теорія еволюції
Екологія
6)Науки, що ведуть дослідження на цьому рівні
Біохімія
Біофізика
Молекулярна біологія
Молекулярна генетика
7)Історичний метод — метод дослідження, заснований на вивченні виникнення, формування та розвитку об'єктів у хронологічній послідовності.
8)На відміну від методу , експериментальний метод передбачає навмисне втручання експериментатора у природу, що дозволяє встановити наслідки від впливу тих, чи інших факторів на об'єкт дослідження. Метод може застосовуватись як у природних умовах, так і лабораторних.
9)моніторинг–система постійного за явищами і процесами, що проходять в навколишньому середовищі і суспільстві, результати якого служать для обґрунтування управлінських рішень по забезпеченню безпеки людей та об'єктів економіки.
10)Статистичне моделювання— це спрощений, математично-формалізований іб апроксимації якого-небудь випадкового явища чи процесу. Об'єктом моделювання виступає статистична сукупність, в якій реалізується закономірність. При наявності даних, отриманих з , можна обчислити статистичні відношення між величинами, використовуючи регресійний аналіз або інші статистичні методи.
11). Факт.
2. Наукові поняття.
3. Наукова проблема.
4. Наукова ідея.
5. Закон.
6. Гіпотеза.
7. Теорія.
Результатом наукового пізнання є знання, до форм якого належать факти, поняття, наукові проблеми, наукові ідеї, гіпотези, закони і теорії.
Объяснение:
вроде все ответы
Конная статуя Петра выполнена скульптором Этьеном Фальконе в 1768—1770 по заказу императрицы Екатерины II. Голову Петра лепила ученица Фальконе, Мари-Анна Колло. Отливка статуи под руководством мастера Емельяна Хайлова была закончена в 1778 году. Для пьедестала памятника из окрестностей Лахты был доставлен гигантский гранитный валун, «Гром-камень». Камень весил 1600 тонн. Путь «Гром-камня» до места водружения скульптуры длился целых полтора года: специально для него была построена баржа, а по суше глыбу тащили с желобов с медными шарами.
Монумент уникален тем, что имеет всего три точки опоры: задние ноги коня и извивающийся хвост змеи. Для того, чтобы скульптура приобрела устойчивость, мастера должны были облегчить ее переднюю часть, потому толщина бронзовых стенок передней части намного тоньше задних стенок, что значительно усложнило отливку монумента.
По приказу Екатерины II на пьедестале высечено: «Петру Первому Екатерина Вторая».