Объяснение:
Только так смогу ответь.
Сам на днях искал вроде правильно
,,,
Объяснение:
На поверхности свежего среза у растения всегда образуется раневая пробка. Клетки, находящиеся под раневой пробкой, энергично делятся. Они используют питательные органические вещества, скопившиеся перед кольцевым надрезом. Вскоре возникает кольцеобразный наплыв, заживляющий рану. Из наплыва развиваются придаточные корни.
Итак, органические вещества передвигаются по лубу. Причем они могут перемещаться как вверх, так и вниз.
По сосудам древесины, в отличие от ситовидных трубок, вещества могут передвигаться только вверх.
Зная, как передвигаются в растении питательные вещества, человек может управлять их движением. Например, если обрезать боковые побеги у томата и винограда, можно направить к плодам те органические вещества, которые использовались бы при развитии удаленных побегов. Это ускорит созревание плодов и увеличит урожай.
Кільчасті черви-цец вільноживучі тришарові безхребетні із сегментованим червоподібним тілом, уяких є вторинна порожнина тіла. Вони живуть у всіх основних водних і наземних середовищах.
Особливості зовнішньої будови кільчастих червів
Форма тіла й розміри
Тіло кільчастих червів розділене на окремі сегменти, має двобічну симетрію. Розміри варіюють у широких межах — від часток міліметра до 3 метрів.
Покриви тіла
Зовні тіло кільчастих червів укрито кутикулою (шаром щільної речовини, що утворює епітелій). Під нею розташований одношаровий епітелій. У більшості видів на поверхні тіла поодиноко або пучками розташовуються щетинки.
Особливості внутрішньої будови кільчастих червів
Кільчасті черви — тришарові тварини. Усі їхні органи й тканини розвиваються з трьох зародкових листків — ентодерми, мезодерми й ектодерми. Між шкірно-мускульним мішком і внутрішніми органами розташовується вторинна порожнина тіла, або целом (простір між органами, що має власну вистилку з епітеліальної тканини). У кожному сегменті порожнина тіла утворює два целомічні мішки.
Опорно-рухова система
Разом з кутикулою й епітелієм м’язи кільчастих червів утворюють шкірно-мускульний мішок. М’язові волокна утворюють суцільний кільцевий шар і чотири смуги поздовжньої мускулатури. Тулубові сегменти багатощетинкових мають парні бічні вирости — параподії, що виконують функції рухових кінцівок.
Травна система
Складається з ротового отвору і трьох відділів кишечнику — переднього (глотка, стравохід, шлунок), середнього і заднього. Також є анальний отвір.
Дихальна система
Дихання здійснюється всією поверхнею тіла або, у деяких видів, зябрами.
Кровоносна система
Замкнена, зазвичай добре розвинена. Складається з двох головних поздовжніх кровоносних судин, з’єднаних кільцевими судинами. Спинною судиною кров тече вперед, а черевною — назад. Серце відсутнє. Кров рухається за рахунок скорочення м’язових стінок ряду великих судин. Залежно від наявності характерних для різних видів пігментів кров може бути червоною, зеленою або безбарвною.
Видільна система
Представлена видільними трубочками — метанефридіями, розташованими в кожному сегменті тіла.
Нервова система
Центральна нервова система складається з нервових вузлів, розташованих над глоткою, і пари поздовжніх нервових стовбурів, що утворюють черевний нервовий ланцюжок. Органи чуттів представлені органами дотику (щетинки), зору (очі) й рівноваги.
Розмноження
Серед кільчастих червів зустрічаються як роздільностатеві форми, так і гермафродити. У малощетинкових червів і п’явок розвиток прямий, а в багатощетинкових — непрямий, із плаваючою личинкою.
Розмаїтість кільчастих червів
Клас Багатощетинкові черви
Переважно мешканці морського дна (бентосні форми). Але деякі види пристосувалися до життя в прісних водоймах і вологих тропічних лісах. Людиною безпосередньо в їжу використовуються далеко не всі багатощетинкові черви (палоло), але більшість із них
є найважливішою кормовою базою багатьох цінних промислових риб (нереїс, піскожил).
Клас Малощетинкові черви
Переважно мешканці ґрунтів і прісних водойм. Найбільше значення з малощетинкових мають дощові черв’яки. Вони є найважливішими ґрунтотворцями. Малощетинкові черви є хорошим кормом для інших тварин (дощові черв’яки, трубочник). Розміри в межах класу значною мірою варіюють від часток міліметра до 3 метрів (австралійський земляний черв’як).
Около 700 видов. В основном морские формы. Форма тела торпедообразная (акулы) или уплощенная в спинно-брюшном направлении (скаты). Кожа покрыта плакоидной чешуей, покрывающей все тело рыбы и заходящей на челюсти, выполняя функцию зубов.
Костной ткани нет, в течение всей жизни сохраняется хрящевой скелет. Характерно 5-7 жаберных щелей без жаберной крышки; каждая из щелей открывается наружу самостоятельным отверстием. Плавательного пузыря нет. В пищеварительной системе есть клоака. Оплодотворение внутреннее, большинство откладывает небольшое количество яиц; возможно живорождение.
Представители: акулы, скаты. К этой группе относятся самые крупные современные рыбы – так, китовая акула достигает длины 20 м и массы 15 тонн.