Власне хлор в організмі не утворюється. Він потрапляє туди з їжею, наприклад з кухонною сіллю (NaCl). Джерелом хлору, як елемента, є компоненти їжі, що вживається людиною, зокрема, споживана їм в якості смакової приправи кухонна сіль (NaCl). Внутрішньоклітинне середовище побудоване на водній основі. У воді відбувається дисоціація NaCl на Na+ і Cl-. Іони хлору транспортуються з клітин шлунка в його порожнину. Крім того, в зовнішніх мембранах покривних клітин шлунка працює воднево-калієвий насос, який доповнює виділяються аніони хлору (Cl-) катіонами водню (Н+). Там і утворюється соляна кислота (HCl). Організм намагається нейтралізувати ці кислоти максимально швидко, щоб вони не завдали опіків. Соляна кислота в шлунку має строгий рівень концентрації – вона становить 0,3-0,5 % (або 160 ммоль/л).Її склад настільки концентрований, що не будь в шлунковому соку і слизовій оболонці захисних речовин, вона б випалювала власний шлунок. Соляна кислота найбільш слабка з неорганічних кислот.
Объяснение:
1.1.Самоопыление
Преимущества:
-Надёжнее (пыльца переносится в пределах одного цветка, а так бывает, что представители вида встречаются относительно редко и на больших расстояниях друг от друга; это связано с тем, что оно не зависит от внешних факторов, таких как ветер или насекомые)
Недостатки:
-Сокращение видов растений
-Может приводить к уменьшению жизне потомков
2.Перекрёстное опыление
Преимущества:
-Приводит к новым комбинациям признаков у потомков (т.е генетической изменчивости)
-Большое количество переносчиков (что попаданию пыльцы на цветок)
Недостатки:
-Меньше вероятность опыления
-Много пыльцы пропадает зря
2. Рост