Здатність ока до акомодації з віком слабшає. Цей процес починається відразу після народження, поступово посилюється і відчутно виявляється у зрілому віці. Ослаблення здатності до акомодації пов’язане з фізіологічною інволюцією кришталика, унаслідок чого змінюється його фізико-хімічний склад.
Кількість вологи в кришталику зменшується, він стає щільнішим, особливо в ділянці ядра (починає формуватися у 20 років, а в 40 років цей процес завершується), знижується його еластичність. До 60 років ущільнення кришталика практично закінчується.
Вікову зміну акомодації називають пресбіопією (presbyopia; від грец. presbys — старий, ops — зір) — стареча далекозорість. Пресбіопія виявляється після 40 років і характеризується віддаленням найближчої точки ясного зору далі від тієї відстані, на якій людина працює, нише тощо (більше ніж на 33 см), і пацієнт починає зазнавати труднощів при роботі на близькій відстані. При розгляданні дрібних предметів їх доводиться не наближати, а відсувати від ока все далі й далі.Ослаблення акомодаційної здатності ока у зв’язку з віком уперше вивчив Дондерс (Donders) (1860, 1888). Він склав графічну таблицю змін об’єму акомодації з віком, де на осі абсцис зазначено вікові групи, а на осі ординат — положення найближчої точки ясного зору. Вікове зменшення об’єму акомодації має вигляд правильної кривої. Приблизно в 65 років акомодаційна здатність ока наближається до нуля, і найближча точка ясного зору відсувається у нескінченність. Крім крмвоїзміни положення найближчоїточки ясного зору залежно від віку Дондерс наводить криву зміни положення найдальшої точки ясного зору (r) залежно від віку в еметропів. До 55 років вона проходить по горизонталі, а потім відхиляється донизу у зв’язку з тим, що в осіб похилого віку склерозування кришталика призводить до деякого його сплощення і формування гіперметропії.
Они вышли из тех мест, где зимовали, и собрались в водоемах, чтобы отложить икру.Кладку жабы не спутаешь с лягушачьей. Она выглядит как тонкий шнур, в котором яйца расположены двумя правильными рядами. Его длина может быть до 7 метров. Такие шнуры часто можно увидеть в неглубоких лужах. У чесночницы кладка тоже в форме шнура, но он короткий и толстый, а яйца в нем находятся в полном беспорядке.Лягушки обычно откладывают икру в небольших озерцах и рудах в виде студенистых комков. В свежей кладке яйца тесно примыкают друг к другу, а через некоторое время оболочка разбухает и расстояние между ними увеличивается. И только жерлянки мечут одиночные, не связанные между собой икринки, но их обычно бывает по нескольку штук в одном месте, около подводных растений.Яиц в кладке очень много. Но из всего огромного их количества успешно разовьются лишь единицы. Какие-то кладки погибнут при пересыхании водоемов, другие станут кормом для рыб, уток.Наконец, зародыш выделит специальное вещество, которое растворит студенистую оболочку, защищавшую его все время, и выйдет наружу. С этого момента головастик вступает в сложный период своего развития, который завершится метаморфозом, то есть его превращением в лягушонка-сеголетка. В зависимости от температуры воды превращения головастика в лягушонка происходят у жаб обычно за 45 - 50 дней, у травяной лягушки - за 50 - 90 дней. Дольше всех развиваются личинки озерной лягушки (80 - 90 дней), но зато растут эти головастики быстрее остальных, прибавляя в день по миллиметру.Замечено, что в одном и том же пруду, где количество икры одинаковое, численность головастиков сильно отличается в разные годы. И растут они всякий раз с неодинаковой скоростью. Оказалось, что, когда головастиков много, их рост и развитие сначала замедляется, а затем (и это хорошо видно) одни так и остаются маленькими, а другие начинают быстро расти. И что еще удалось выяснить: крупные головастики выделяют специальные вещества, тормозящие рост их мелких собратьев. Поэтому головастики тех лягушек, которые чуть раньше отметали икру, например травяной, имеют больше шансов успешно завершить метаморфоз.Эти вещества подавляют рост личинок другого вида, но еще больше воздействуют на своих сородичей, особенно тех, которые вылупились из одной кладки. Какие преимущества это дает крупным головастикам? Если бы все головастики развивались одинаково, то при неблагоприятных условиях, например, у всех были бы равные шансы не пройти метаморфоз и погибнуть. Крупные же головастики проходят развитие вдвое быстрее, обеспечивая продолжение вида. Вещества, выделяемые крупными головастиками, являются регуляторами роста и численности головастиков в водоеме.Головастики травяной лягушки первые 20 - 30 дней держатся очень тесно друг к другу. Они снуют в разных направлениях, но не отплывают далеко, и вся такая стайка одновременно перемещается в поисках пищи и прогреваемых мест в водоеме. Примерно через месяц-полтора эти скопления становятся более редкими, но головастики все равно продолжают держаться вместе. Образование скоплений заметили и у других видов, например, американской жабы и каскадовой лягушки, с которыми стали проводить эксперименты. Оказалось, что их головастики умеют отличать сиблингов от несиблингов - головастиков из одной и разных кладок. Поставили такой опыт. Изготовили специальный аквариум, который имел форму буквы "у". В его центральную часть посадили головастиков и с двух сторон стали медленно пропускать потоки воды. Один от сиблингов, а другой - от несиблингов. Головастики из центральной камеры поплыли к сиблингам. Когда же им специальной пастой заклеили ноздри, то они перестали различать потоки и не знали, куда плыть. После того как нашлепки с ноздрей убрали, головастики опять уверенно поплыли к сиблингам. Значит, они узнают друг друга с обоняния.
Відповідь:
Здатність ока до акомодації з віком слабшає. Цей процес починається відразу після народження, поступово посилюється і відчутно виявляється у зрілому віці. Ослаблення здатності до акомодації пов’язане з фізіологічною інволюцією кришталика, унаслідок чого змінюється його фізико-хімічний склад.
Кількість вологи в кришталику зменшується, він стає щільнішим, особливо в ділянці ядра (починає формуватися у 20 років, а в 40 років цей процес завершується), знижується його еластичність. До 60 років ущільнення кришталика практично закінчується.
Вікову зміну акомодації називають пресбіопією (presbyopia; від грец. presbys — старий, ops — зір) — стареча далекозорість. Пресбіопія виявляється після 40 років і характеризується віддаленням найближчої точки ясного зору далі від тієї відстані, на якій людина працює, нише тощо (більше ніж на 33 см), і пацієнт починає зазнавати труднощів при роботі на близькій відстані. При розгляданні дрібних предметів їх доводиться не наближати, а відсувати від ока все далі й далі.Ослаблення акомодаційної здатності ока у зв’язку з віком уперше вивчив Дондерс (Donders) (1860, 1888). Він склав графічну таблицю змін об’єму акомодації з віком, де на осі абсцис зазначено вікові групи, а на осі ординат — положення найближчої точки ясного зору. Вікове зменшення об’єму акомодації має вигляд правильної кривої. Приблизно в 65 років акомодаційна здатність ока наближається до нуля, і найближча точка ясного зору відсувається у нескінченність. Крім крмвоїзміни положення найближчоїточки ясного зору залежно від віку Дондерс наводить криву зміни положення найдальшої точки ясного зору (r) залежно від віку в еметропів. До 55 років вона проходить по горизонталі, а потім відхиляється донизу у зв’язку з тим, що в осіб похилого віку склерозування кришталика призводить до деякого його сплощення і формування гіперметропії.
Пояснення: