Инди́йский океа́н — третий по площади и глубине океан Земли, составляющий около 20 % её водной поверхности. Его площадь — 76,174 миллионов км², объём — 282,65 млн км. Самая глубокая точка океана находится в Зондском жёлобе (7729 метров).
На севере омывает Азию, на западе — Африку, на востоке — Австралию; на юге граничит с Антарктидой. Граница с Атлантическим океаном проходит по 20° меридиану восточной долготы; с Тихим — по 146°55′ меридиану восточной долготы. Самая северная точка Индийского океана находится примерно на 30° северной широты в Персидском заливе. Ширина Индийского океана составляет приблизительно 10 000 км между южными точками Австралии и Африки.
Объяснение:
Ферменти, як білкові сполуки, є особливо чутливими до умов середовища кожен з ферментів характеризується певними чітко визначеними оптимумами температури. Температура може впливати по-різному на активність ферменту. При високих значеннях температури може відбуватися денатурація білкової частини ферменту, що негативно позначається на його активності. За певних (оптимальних) значеннях температура може впливати на швидкість утворення фермент-субстратного комплексу, викликаючи збільшення швидкості реакції. Температура, при якій каталітична активність ферменту максимальна, називається температурним оптимумом ферменту. Різні клітинні ферменти мають власні температурні оптимуми, які визначаються експериментально. Для ферментів тваринного походження температурний оптимум знаходиться в інтервалі 40 — 50 С. Залежність активності ферменту від рН - середовища.
Залежність каталітичної активності ферменту від температури виражається типовою кривою. До деякого значення температури (загалом до 5О°С) каталітична активність зростає, причому на кожні 10°С приблизно 2 рази підвищується швидкість перетворення субстрату. При температурі вище 50 °С денатурація ферментного білка різко посилюється і швидкість реакцій перетворення субстрату продовжує зростати, активність ферменту, що виражається кількістю перетвореного субстрату, падає.