1. Виберіть з запропонованих рослин ті, які розмножуються спорами:
б) щитник чоловічий
1. Особина статевого покоління – це :
а) гаметофіт
3. Гаметофіт переважає у:
б) мохів
4. Яка рослина бере участь в утворенні торфу:
б) сфагнум
5. У яких рослин насінина утворюється в шишці:
б) голонасінних
6. Зазначте б запилення, який притаманний для сосни звичайної:
б) вітром
7. До покритонасінних належить:
б) яблуня
8. У першому ярусі мішаного лісу росте:
б) дуб в) сосна
9. Світлолюбною рослиною є :
а) тюльпан б) сосна
10.Зерновою культурою є:
б) пшениця
2 рівень ( по 0, ів)
11. Установіть відповідність між рослинами та відділами, до яких вони належать:
1) троянда та 4) черешня Б) покритонасінні
2) ялина В) голонасінні
3) плаун булавовидний Г) плауноподібні
5) зозулин льон А) мохоподібні
12. Виберіть і випишіть рослини класу Однодольні:
пшениця, лілія, цибуля, ячмінь, кукурудза, пролісок, конвалія, часник, тюльпан.
3 рівень
13. Виберіть із запропонованих термінів зайвий і поясніть чому: ялина, липа, сфагнум, горобина. ( )
сфагнум, бо це спорова рослина, він розмножується за до спор. Решта представників - насінні рослини.
14. Виберіть з запропонованих рослин багаторічні, поясніть свій вибір: ( )
+ тюльпан, піони, картопля - багаторічні трав'янисті багаторічні рослини, бо мають підземні видозмінені пагони (цибулину, кореневище, бульбу відповідно)
+ ? груша, черешня - це багаторічні дерева.
+ ? троянда - багаторічний чагарник
- морква, буряк та капуста - це дворічники, іноді навіть однорічники.
15. Опишіть рослинні угрупування лісу та луків, порівняйте їх ( спільні та відмінні риси). Чи можете ви зустріти ці угрупування в околицях нашого селища. ( 1, )
Ліс - це рослинне угруповання, в якому домінують деревні рослини. Це багатоярусне угруповання: 1-й та 2-й яруси утворені деревами із зімкненими кронами, у 3-му знаходяться підріст та чагарники, в 4-му - рослини трав'янистого ярусу, у 5-му - мохи та лишайники. Трав'янисті рослини в основному належать до тіньовитривалих або тіньолюбивих рослин. Луки - це угруповання трав'янистих рослин. Вони формуються або на місці зведених лісів (суходольні луки), або в заплавах річок (заплавні луки), або на верхівках гір, де недостатньо вологи для росту дерев (в Карпатах - це полонини). Ярусність на луках на відміну від лісів починається знизу вверх. 1 ярус складають рослини з листям, яке знаходиться на грунті, 2 - й ярус (середній) - це основна зелена маса вегетативних листків, 3-й ярус складають суцвіття трав'янистих рослин. На луках в основному ростуть рослини сонцелюбиві.
4 рівень( 2 б.)
16. Порівняйте голонасінні рослини та покритонасінні (вкажіть спільні та відмінні риси, наведіть приклади). Їх значення для людини.
Головна відмінна риса Голонасінних рослин (ГН) те, що їх насіння розвивається голо на лусках шишок, у Покритонасінних (ПН) - захищенно оплоднем, тобто насіння розвивається у плодах. Генеративні органи ГН - шишки, у ПН - квітки та плоди. Життєві форми ГН - дерева та кущі, у ПН - всі: трави, кущі, дерева. У ГН ксилема представлена трахеїдами, у ПН - судинами, а у флоемі ПН є клітини супутниці, чого немають ГН. У ПН гається подвійне запліднення, в результаті якого утворюється 1) зародок насінини із зиготи та 2) ендосперм з триплоїдним набіром хромосом після запліднення. У ГН ендосперм починає утворюватися ще до запліднення, накопичуючи поживні речовини в вегетативній частині жіночого гаметофіту, а слід він має гаплоїдний набір хромосом. Статевий процес для цих рослин характерний сифоногамія - злиття яйцеклітини та спермія, які пересуваються по пилковій трубці. Важливо, що їх статевий процес відокремлений від води.
До Голонасіних належать сосна, ялина, гінкго, ефедра, вельвічія (справжня вічнозелена рослина), гнетум, туя, ялівець тощо. До ПН - Дуб, береза, яблуня, калина, пшениця, тюльпан, картопля, соняшник, квасоля тощо.
Значення цих рослин надзвичайне. вони забезпечують на їжею, киснем, будівельним матеріалом, ліками, являються декоративними рослинами, з них отримують папір, дрова, рослини мають фітонцидні властивості й т.п.
Объяснение:
Причиной гибели клетки может быть ее растворение, или, говоря научным языком, лизис. В 50-х годах XX века установили, что внутри клеток имеются макроскопические пузырьки—лизосомы. В них содержатся переваривающие ферменты, вроде тех, которые выделяются в желудке и кишечнике. Если целостность этих пузырьков по тем или иным причинам нарушается, то ферменты изливаются в протоплазму клетки и начинают «переваривать» ее содержимое. Это приводит к постепенному растворению, распаду клетки на части, и в итоге — к ее гибели.
АБВДГЕ
Объяснение: