ответ:Жіноча статева система (лат. Female systemata genitalia) — систем організму жінки, відповідальна за репродуктивну і ендокринну функції (секреція статевих гормонів, що забезпечують нормальне функціонування репродуктивної системи і організму жінки в цілому[1]).
Складається зі статевих органів та статевих ознак: первинних (геніталії, молочні залози) і вторинних (наприклад, тип розподілу жирової тканини, тип оволосіння).
Жіночі статеві органи поділяються на зовнішні та внутрішні, межею між якими є гімен (за його наявності) чи вхід у вагіну. Зовнішні геніталії — вульва (лобковий горб, великі та малі статеві губи, клітор (голівка та каптур), промежина, гімен, вхід у вагіну, отвів сечівника), забезпечують сексуальну насолоду, виділення менструацій та сечі.
Внутрішні геніталії (вагіна, матка та її придатки (фаллопієві труби і яєчники) — відповідають за репродуктивну функцію (коїтус, запліднення, вагітність, пологи).
При народженні у жінок вже є певний[який?] запас яйцеклітин, і після менархе в пубертаті (11 – 15 років) вони витрачаються протягом менструальних циклів[2] дітородного періоду до менопаузи (45 – 55 років) внаслідок зниження секреції прогестерону та естрогену[2][3].
Чолові́к (множина — чоловіки)[1] — це доросла людина чоловічої статі, однієї з двох статей роду людей (людина іншої статі — жінка). Символ чоловіка — ♂, символ Марса. Немовлята чоловічої статі часто асоціюються у західноєвропейських культурах з блакитним кольором, у той час як немовлята жіночої статі, — з рожевим.
Объяснение:
связано с наличием цветка
к генеративным органам которого относят пестики и тычинки. Мужские половые клетки спермии образуются при прорастание зерна, а женские мешках