Лишайники — это симбиотические ассоциации грибов (микобионт) и микроскопических зелёных водорослей и/или цианобактерий (фотобионт, или фикобионт); микобионт образует слоевище (таллом), внутри которого располагаются клетки фотобионта. Гриб в этом случае либо сумчатый, либо базидиальный, а водоросль либо зеленая, либо сине-зеленая. Поселяются лишайники обычно на голых скалах или стволах деревьев. Водоросль снабжает гриб органическими продуктами фотосинтеза, а гриб обеспечивает водой и минеральными солями.
Лишaйники растут очень медленно и чувствительно к загрязнению окружающей среды, поэтому они являются идеальным индикатором загрязнения атмосферы, особенно сернистым газом. Слоевище лишайников имеет разные формы, размеры и окраску.
1). Світло надходить в око крізь рогівку (передню прозору частину зовнішньої оболонки очного яблука), яка частково фокусує світлові промені перед тим.
2). Райдужна оболонка ока під дією м'язів стискується й розширюється, при цьому вона змінює діаметр зіниці та регулює кількість світла, що потрапляє в око.
3). Далі світлові промені проходять через кришталик — лінзу, що фокусує їх на сітківці.
Етап 2. Рецепторне світлосприймання – процеси перетворення енергії світлових променів у нервові імпульси, що здійснюють клітини сітківки.
Збудження у фоторецепторах із зоровими пігментами породжує на сітківці дійсне зменшене перевернуте зображення.
Етап 3. Нервове проведення збудження – це сукупність процесів, які передають нервові імпульси від клітин сітківки до кори півкуль великого мозку.
Імпульси від фоторецепторів сітківки ока передаються по відростках до гліальних нейронів, аксони яких у задній частині ока об'єднуються в зоровий нерв. Зоровий шлях утворюють нервові волокна клітин сітківки в складі зорового нерва та провідних шляхів головного мозку.
Етап 4. Кіркове формування відчуттів – це сукупність процесів аналізу й синтезу інформації, що відбуваються в зорових зонах кори півкуль и спрямовані на формування зорових відчуттів.