у біології послідовність стадій розвитку, через які проходить більшість видів у процесі онтогенезу. Більшість хребетних мають життєвий цикл, що складається з запліднення статевими клітинами (гаметами) під час статевого процесу, періоду розвитку ембріона, періоду юнацького росту після народження, зрілості, у тому числі статевого розмноження, та завершується смертю. Життєвий цикл безхребетних у цілому складніший і може включати реконструкцію зовнішнього вигляду (метаморфоз) і цілковиту зміну життя. Рослини характеризуються власним життєвим циклом із двох різних фаз, відомих під назвою зміни поколінь (статевого — гаметофіта та нестатевого — спорофіта). Багато комах типу цикад, бабок і хрущів мають тривалу фазу личинок або лялечок і коротку фазу життя в дорослому стані. Бабки у фазі личинок мешкають у воді, а в дорослому стані — у повітрі.
Життєвий цикл — це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь, що характерні для певного виду. Безперервність життєвого циклу організмів забезпечують статеві клітини, які передають спадкову інформацію організмам дочірного покоління. За життєвого циклу всі покоління не відрізняються одне від одного (гідра, дощовий червяк, плазуни, птахи). Складні життєві цикли супроводжуються закономірним чергуваням різних поколінь або складними перетвореннями організму під час розвитку. Так, у деяких водоростей чергується статеве покоління (переважно гаплоїдне (гаплофаза)), з нестатевим (переважно диплоїдним (диплофаза)). Чергування поколінь, які розмножуються статевим партеногенетично, має важливе біологічне значення для тих організмів, які мешкають у мінливих умовах довкілля і не можуть переживати несприятливі періоди в активному стані. Статеве розмноженя забезпечує безперервність існування виду, а партеногенез дає змогу повною мірою використати сприятливі періоди для швидкого зростання чисельності виду. Чергування поколінь, які розмножуються різними підсилює мінливість, яка забезпечує здатність виду мешкати в різних умовах довкілля і швидко реагувати на їхні зміни.
Объяснение:
1. Характеристика: группа многоклеточных беспозвоночных животных. Под названием объединяют два типа: стрекающих и гребневиков.
2. Среда обитания: это водные животные. Пресные водоемы, моря и океаны.
Внешнее строение: эти животные представляют собой мешок, стенка которого состоит из наружного слоя (эктодермы) и внутреннего слоя (эндодермы). Слои разделены мезоглеей - бесструктурным желеобразным веществом, в котором также могут находиться клетки.
У кишечнополостных есть щупальца - длинные, тонкие сильно сокращаться.
3. Лучевая симметрия: щупальца равномерно направлены во все стороны - это и есть радиальная (лучевая) симметрия, характерная для сидячих животных.
4. Внутреннее строение: внутреннюю часть занимает кишечная полость , иногда разделенная на несколько камер. Она открывается наружу ротовым отверстием. Рот окружен щупальцами. Пищеварение происходит как в кишечной полости, так и в клетках эндодермы, захватывающих пищу с ложноножек.
5. Питание: хищное, питаются мелкими планктонными животными и рыбой (медузы)
6. Дыхание: аэробное, дышат всей поверхностью тела.
7. Нервная система: представляет собой сеть, образованную нервными клетками.
8. Регенерация:происходит с деления кожно-мускульных клеток.
9: Размножение: бесполое - почкованием или делением тела.
10: Классы: делятся на 3 класса - Гидроидные,Сцифоидные медузы, Коралловые полипы.