1) У голонасінних рослин насінини не захищені стінкою плода, їхні насінні зачатки розташовані не в зав'язі, а відкрито на лусках шишок. У насінних рослин спочатку відбувається запилення, потім запліднення, яке не залежить від вологого середовища, тому вони здатні зростати і в посушливих місцевостях. Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин (сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр, яловець, тис, секвойя).
2)За зовнішнім виглядом — це дерева й кущі різних розмірів: від карликових сосен заввишки в 1 метр до стометрових велетнів секвой — найвищих у світі хвойних рослин.
Особливістю будови більшості видів хвойних є те, що їхнє зазвичай вічнозелене листя має вигляд голок чи рідше лусочок. Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки-листя на поперечному розрізі округлі або ребристі, як у сосни або ялини; можуть нагадувати плоскі довгасті луски, наприклад, у тиса, туї, кипариса. Завдяки невеликій площі листків та особливостей їхніх продихів, узимку практично повністю припиняється випаровування води. Продихи занурені в товщу тканини листка, а в деяких рослин у зимовий період закриваються воском. У більшості хвойних листки темно-зеленого кольору і розташовані на гілках по спіралі, що забезпечує краще уловлювання розсіяного сонячного світла в помірних широтах і північних районах, у густому лісі в затінку інших рослин.
У корі та деревині хвойних рослин є безліч канальців, заповнених густою рідиною зі специфічним запахом — хвойною смолою. Їх називають смоляними ходами. При ушкодженні стовбура в цьому місці з'являються краплини смоли — і рана швидко затягується. У стовбурі хвойного дерева добре виражені річні кільця приросту. Коренева система хвойних стрижнева, причому є великий стрижневий корінь, що розвивається з первинного та зберігається все життя рослини. Бічні корені тонкі й короткі, містять мікоризу.
1)Ротова порожнина(язик)-глотка-стравохід-шлунок(залози)-кишечник(12типала кишка,пряма кишка)-підшлункова залоза-печінка(жовчний міхур)-клоака.
2)Риби мають таку травну систему:ротова порожнина(зуби)-глотка-стравохід-шлунок(залози)-кишечник-підшлункова залоза-печінка-анальний отвір.У земноводних в ротовій порожнині міститься язик , а у риб - зуби.
3)Земноводні дихають за до легенів та ВОЛОГОЇ ШКІРИ.
4) Статева система земноводних
/ \
самки савці
/ \
Яєчники - ікринки(яйцеклітини) Сім'яники-сім'яна рідина(сперматозоїди)
Запліднення здебільшого зовнішнє - злиття гамет у воді. У деяких видів проявляється турбота про потомство. Яйцеклітина+сперматозоїд-зигота-зародок-пуголовок(личинка)-цьоголіток(молода жаба)-доросла особина.
5)Кровоносна система риби:серце(передсердя,шлуночок),черевна аорта,зяброві судини,сонна артерія,спинна аорта,артерії,капіляри,вени--кровоносна сист. замкнена,одне коло кровообігу.
Кровоносна система земноводних:трикамерне серце(ліве передсердя,праве передсердя,шлуночок),артерії,капіляри,вени-- кровоносна сист. замкнена,2 кола кровообігу.
В кровоносній сист. земноводних є трикамерне серце та 2 кола кровообігу.
5)У жаб і жаб всередині легеневого мішка є складки, що збільшують дихальну поверхню. Так як жаби і жаби не мають ні діафрагми, ні міжреберних м'язів, то механізм дихання у них зовсім не такий, як у людини; він оснований на дії клапанів в ніздрях і м'язів в області горла. При відкритих носових клапанах дно ротової порожнини опускається і в неї входить повітря. Потім носові клапани закриваються і м'язи горла, скорочуючись, зменшують розміри ротової порожнини і витісняють повітря в легені. Жаба не може дихати з відкритим ротом!
В процессе эмбриогенеза человек повторяет все эволюцеонные стадии . Например у человека наблюдаются жаберные щели и хвост, что доказывает эволюционный процесс.