1. Яка екосистема (за інших однакових умов) є стійкішою без втручання людини — лука чи пшеничне поле?
А без втручання людини екосистема луки стійкіша, оскільки в ній вище біорізноманіття
Б польова екосистема стійкіша, оскільки в ній менше біорізноманіття
В лука стійкіша до несприятливих абіотичних факторів, а поле — до біотичних
Г лука має вищу резистентну стійкість, а поле — пружну стійкість
Д обидві екосистеми однаково стійкі, якщо людина не втручається в їхнє існування
2. Сукцесія — це
А стійкість біологічного угруповання до впливу несприятливих абіотичних і біотичних факторів
Б здатність екосистеми повертатися у вихідний стан після змін, що в ній сталися
В здатність організмів з плином часу переходити на вищий трофічний рівень в екологічній піраміді
Г сезонні коливання чисельності живих організмів в екосистемі під дією абіотичних факторів
Д послідовна закономірна зміна угруповань на певній території
3. Ключову роль у ґрунтоутворенні на початкових етапах первинної сукцесії відіграють такі живі організми, як А лишайники й мохи Б злаки й інші однодольні
В дерева й чагарники Г черви й комахи Д ссавці й птахи
4. Клімаксною називають екосистему,
А яка завершує сукцесію та в якій відсутні внутрішні передумови для подальшої зміни угруповань живих організмів Б що містить перше угруповання організмів у первинній сукцесії, представлене переважно лишайниками та мохами В у якій перевищена межа пружної стійкості до певного екологічного фактора Г яка не здатна більше підтримувати своє існування й вимирає Д що характеризується найменшим біорізноманіттям і найнижчою стійкістю
5. Біорізноманіття
А визначається лише кількістю біологічних видів, що мешкають на певній території
Б не залежить від кількості біологічних видів в екосистемі В як термін позначає різноманіття живих організмів у межах виду, між видами й екосистемами
Г чим вище в екосистемі, тим нижча її резистентна стійкість Д чим нижче в екосистемі, тим вища її пружна стійкість
Сформулюйте відповідь кількома реченнями
6. У чому відмінність між пружною й резистентною стійкістю екосистем?
7. Схарактеризуйте вторинну сукцесію, яка починається із залишеної грядки на лісовому хуторі, зазначивши угруповання, що змінюють одне одне.
8. Чому в природі відбуваються сукцесії?
9. Чому біорізноманіття є одним із ключових факторів стабільності екосистем, і чому агроценози — дуже нестабільні екосистеми?
10. Які два показники є ключовими для визначення біорізноманіття в екосистемі? Які вони повинні мати характеристики для максимального біорізноманіття?
Знайди відповідь і наблизься до розуміння природи
1З. В угрупованнях мікроорганізмів, як і в інших екосистемах, може гатися сукцесія. Розкажи про те, як одні мікроорганізми змінюються на інші в різних середовищах перебування.
12. Чи змінюються угруповання живих організмів в агроценозах? Що є подібне й відмінне в проходженні сукцесій в агроценозах і природних екосистемах?
Дізнайся самостійно та розкажи іншим
13. Остаточно не з’ясовано, у чому полягає причина біорізноманіття, тобто чому на Землі існує стільки різних біологічних видів. Спробуй розібратися в різних теоріях, що пояснюють цей феномен.
14. Із якою метою було прийнято Конвенцію ООН із питань біорізноманіття? Про що в ній ідеться?
Биология 6 - сынып
Тақырыбы: Сабақтың түрлері, құрылысы. Сабақтың қызметі мен түрлері
Мақсаты: Оқушыларға сабақтың түрлері, құрылысы және қызметі жайлы мағлұмат беру.
Көрнекілігі: сабақтың суреті, тірек - сызбалар, кеспелер
Сабақтың түрі: жаңа білімді қалыптастыру
Сабақ беру әдісі: сұрақ - жауап, түсіндіру
Сабақ барысы: 1. Ұйымдастыру кезеңі
Психологиялық дайындық
2. Үй жұмысын тексеру
1. Өркен деген не?
2. Бүршік неліктен бастапқы өркен дап аталады?
3. Буын және буынаралық дегенді қалай түсінесіңдер?
4. Ұзарған өркен мен қысқарған өркеннің айырмашылығы неде, олар қандай қызмет атқарады?
5. Өсу бүршігі мен гүл бүршігінің айырмашылығын талдаңдар?
3. Жаңа сабақ
Сабақ - өсімдіктің жер асты мүшелері мен жер үсті мүшелерін жалғастырып тұратын орталық тірек.
Қызметі
Сабаққа бүршік, жапырақ, гүл, жеміс бекінеді
Қоректік заттар сабақ арқылы қозғалады
Көбеюге қатысады
Органикалық заттар қорға жиналады
Өсімдік сабақтары
Шөптекті
Ағаштекті
Сүректі
Сабақтың түрлері
Тік
Өрмелегіш
Жатаған
Қысқарған
Шырмалағыш
Тік сабақты өсімдіктерге жүгері, бидай, терек, емен, қайың т. б. жатады.
Жатаған сабақ - өте әлсіз, жұмсақ. Жер бауырлап жатады. Мұртшалары арқылы ұзарып өседі. Асқабақ, қияр, қауын, қарбыз жатады.
Шырмалағыш сабақ – нәзік болғандықтан айналасындағы өсімдіктерге шырмалап өседі. Шырмауық, құлмақ жатады.
Өрмелегіш сабақ – мұртшалары арқылы басқа өсімдікке жабысып, өрмелеп өседі. Асбұршақ, жабайы бұршақ, жүзім т. б. жатады.
Қысқарған сабақ - өсімдіктердің сабағы өте қысқа. Бақбақ, жолжелкен, пияз, ақ қауынды қырыққабат т. б. жатады.
Өң – түссіз, жас сабақтардың сыртын қаптайды. Үлкен ағаштардағы өң түлеп түсіп, орнын тоз алмастырады. Тоз қалың болса да ішкі жасушалардың тыныс алуына оттегін өткізеді. Тозда тыныс алуға қатысатын пішіні төмпешікке ұқсаған жасушаларды жасымықша дейді. Тоздың ішкі жағында қабыққа беріктік қасиет беретін тін қабаты орналасқан. Кендір, зығыр, мақта өсімдіктерінде қабықтың тін талшықтары жақсы дамыған. Тін талшықтарынан өндірісте түрлі маталар, бұйымдар тоқылады.
Кеппе шөптермен жұмыс
Оқушыларға кеппе шөптер беріледі. Сондағы өсімдіктердің сабақтарын анықтайды және онымен қоса тамырын да анықтайды.
Оқулықпен жұмыс
Мәтіннің соңында берілген «Біліміңді тексер» деген тапсырманы орында.
Кеспелер мен жұмыс
Оқушыларға кеспелер беріледі онда сабақтардың түрлері мен ішкі құрылысының суреті бейнеленген. Соларды талдап түсіндіру керек.
Объяснение: