Відповідь:
Экология — это область науки, которая стала бурно развиваться во второй половине XX века. В качестве отдельной дисциплины экология выделилась на рубеже XX века, и что она получила общественную известность в 1960-е годы, в связи с широко распространённым беспокойством за состоянием окружающей среды[1]. Тем не менее, идеи экологии в какой-то степени известны уже давно, и принципы экологии разрабатывались постепенно, тесно переплетаясь с развитием других биологических дисциплин. Таким образом, возможно, одним из первых экологов был Аристотель. В «Истории животных» он дал экологическую классификацию животных, писал о среде обитания, типе движения, местообитании, сезонной активности, общественной жизни, наличии убежищ, использовании голоса. Его последователь, Теофраст, в основном исследовал растения и считается античным основоположником геоботаники. Плиний Старший в своей работе «Естественная история» представил экономическую подоплёку зооэкологических представлений. В индийских трактатах «Рамаяна» и «Махабхарата» (VI—I века до н. э.) можно обнаружить описания образа жизни зверей (более 50 видов), местообитания, питания, размножения, суточной активности, поведения при изменениях природной обстановки.
Пояснення:
:)
Відбувається кросинговер у профазі мейозу І після кон'югації і призводить до перерозподілу генів у хромосомах. Це явище має випадковий характер і може здійснюватись у будь-якій ділянці гомологічних хромосом. Дослідження кросинговеру, проведені на різних організмах, виявили такі закономірності:
■ сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними; отже, чим ця відстань більша, тим частіше відбувається кросинговер; ■ частота кросинговере залежить від відстані між генами і виражається у відсотках;
■ частота кросинговеру між двома генами, розташованими в одній хромосомі, є величиною постійною для кожної конкретної пари генів;
■ величина кросинговере вимірюється відношенням кількості кросоверних особин до загальної кількості особин у потомстві від аналізуючого схрещування.
Хоча частота кросинговере є величиною постійною, на неї можуть впливати деякі чинники зовнішнього і внутрішнього середовища: зміни в будові окремих хромосом, температура, рентгенівські промені, деякі хімічні сполуки та ін. У деяких організмів виявлено залежність частоти кросинговеру від віку (наприклад, у дрозофіл) або статі (наприклад, у мишей).