Тварини відіграють важливу роль у житті нашої планети та житті людини. Велике значення тварини мають у формуванні ландшафтів. За рахунок морських, переважно одноклітинних, тварин з твердим скелетом відбулося утворення осадових іорід (крейди, вапняку та ін.), поклади яких займають велику територію на поверхні Землі. З діяльністю представників кишковопорожнинних тварин (коралових поліпів) юв'язано виникнення в теплих морях чисельних коралових островів та коралових г 'фів, загальна площа яких дуже значна.
Велика роль належить тваринам в утворенні ґрунту і кори вивітрювання. Існуючі у великій кількості ґрунтові дрібні круглі черви (нематоди), ґрунтові кліщі, дощові чер- : личинки комах, різні ссавці та інші тварини розпушують ґрунт, сприяють аерації і
За участю тварин формується хімічний склад підземних і ґрунтових вод.
Тварини впливають на життя рослин. Одні з них є запилювачами рослин (багато видів комах, деякі птахи - колібрі, нектарниці, окремі види летючих мишей), інші - “переносниками насіння (багато птахів і ссавців). Значна кількість рослин зовсім не може існувати без тварин, тому що без до останніх вони не можуть запилюватися або поширюватися. Велика кількість рослиноїдних тварин з’їдають рослини, сприяючи цим покращенню рослинного покриву.
Таким чином, беручи участь у кругообігу речовин у природі, впливаючи на стан розвиток інших її компонентів, тварини відіграють велику роль у підтриманні динамічної рівноваги в живій природі.
Життя тварин тісно пов’язане з життям рослин і тому зміни чисельності перших позначаються на загальному стані других. Різноманітні міжвидові відносини клалися і між тваринами, внаслідок чого вони всі знаходяться в залежності один від одного.
Все це говорить про велику роль, яку відіграють тварини в природних екосистемах.
Неоціненною є роль тварин у житті людини. Багато з них - важливе джерело харчування і сировина для промислового виробництва (сільськогосподарські тварини, риба, хутрові звірі, різноманітна дичина).
Фауна диких тварин є невичерпним джерелом для одомашнення. У наш час інтенсивно одомашнюються хутрові звірі (соболь, норка, лисиця та ін.), проводяться дослідження з приручення лося, страуса, білої куріпки, глухаря та інших. При виведенні нових порід з метою поліпшення якості існуючих використовуються для схрещування їх близькі дикі родичі.
Багато тварин є продуцентами корисних речовин (мед, віск, шовк, лак, спермацет, зміїна та бджолина отрута та ін.), які знайшли широке застосування в народній та офіційній медицині.
Безхребетні тварини мають особливе значення як фільтратори для очищення води - вони вилучають частки органіки та дрібних організмів із води, тим самим очищаючи ЇЇ (губки, коралові поліпи, сидячі поліпи, ракоподібні, молюски та ін.).
Багато видів тварин завдають шкоди сільському господарству, переносять збудників та викликають захворювання людини та сільськогосподарських тварин (найпростіші, гельмінти, комахи, гризуни та ін.). Водночас багато видів є винищувачами вказаних шкідників, в чому полягає їх велика користь.
Усім відоме естетичне значення тварин.
Тварини є об’єктами наукових досліджень, у тому числі медико-біологічних, використовуються як моделі в біоніці.
Оцінюючи значення окремих видів тварин для людини, слід відзначити, що абсолютно шкідливих, як і абсолютно корисних, тварин у природі немає. Значення кожного з них у природі різнобічне і часто суттєво змінюється залежно від його місцеперебування, сезону, чисельності та характеру господарської діяльності людини. Нейтральні або корисні види можуть стати шкідливими, а шкідливі - корисними.
Радужная оболочка представляет собой переднюю часть сосудистой оболочки глаза. Это очень тонкая периферическая ее составляющая. Она, цилиарное (ресничное) тело и хориоидея являются тремя основными частями сосудистого тракта, формируемыми в период от четырех до восьми месяцев внутриутробного развития плода. Радужная оболочка образуется примерно к семнадцатой неделе в том месте, где на край так называемого глазного бокала происходит «наложение» мезодермы. К пятому месяцу формируется сфинктер радужки – мышца, ответственная за уменьшение размеров зрачка. Чуть позже появляется дилататор. Это внутренняя мышца, которая впоследствии будет обеспечивать расширение. В результате гармоничного и слаженного взаимодействия сфинктера и дилататора радужная оболочка глаза выполняет функцию диафрагмы, которая эффективным образом регулирует поток проникающих световых лучей. К шестому месяцу полностью формируется задняя пигментная эпителиальная ткань. На этом завершаются основные процессы формирования данной системы.
П. называется особый прием, посредством которого живая часть одного растения вводится в ткань другого, для того чтобы при дальнейшем росте оба эти индивидуума срослись в одно неразрывное целое. Так как и прививаемая часть растения ("прививок", "черенок" или "привой"), и та, к которой производят П. ("дичок" или "подвой"), продолжают жить своей особой жизнью, так что выше места П. дерево принимает природу привоя, а ниже его — подвоя, то в П. мы должны видеть один из случаев столь распространенного в природе явления — симбиоза или, вернее, паразитизма: привой, продолжая жить, питается почвенными элементами при посредстве корней подвоя; к тому же всюду, исключая "пробных деревьев", часть ветвей которых остается не привитой, подвой играет роль или только корневой системы, или штамба с корнями, вегетативная же или продуктивная деятельность наземных зеленых частей предоставляется исключительно привою.Знание привоя сводится к следующему:1) "сортовые" особенности, присущие данной разновидности плодовых деревьев, не сохраняются при размножении семенами, а переносятся с одного индивидуума на другой только при искусственном размножении и прежде всего при П.;2) П. ускоряет плодоношение на несколько лет, даже если сорт прививается сам на себя;3) дает возможность при подборе подходящих дичков выводить известные сорта на таких почвах, на которых они без П. не могли бы расти;4) цветы и плоды привитых деревьев сравнительно лучше, душистее и многочисленнее непривитых.
Тварини відіграють важливу роль у житті нашої планети та житті людини. Велике значення тварини мають у формуванні ландшафтів. За рахунок морських, переважно одноклітинних, тварин з твердим скелетом відбулося утворення осадових іорід (крейди, вапняку та ін.), поклади яких займають велику територію на поверхні Землі. З діяльністю представників кишковопорожнинних тварин (коралових поліпів) юв'язано виникнення в теплих морях чисельних коралових островів та коралових г 'фів, загальна площа яких дуже значна.
Велика роль належить тваринам в утворенні ґрунту і кори вивітрювання. Існуючі у великій кількості ґрунтові дрібні круглі черви (нематоди), ґрунтові кліщі, дощові чер- : личинки комах, різні ссавці та інші тварини розпушують ґрунт, сприяють аерації і
проникненню вологи, збагачують органічними речовинами, підвищують родючість.
За участю тварин формується хімічний склад підземних і ґрунтових вод.
Тварини впливають на життя рослин. Одні з них є запилювачами рослин (багато видів комах, деякі птахи - колібрі, нектарниці, окремі види летючих мишей), інші - “переносниками насіння (багато птахів і ссавців). Значна кількість рослин зовсім не може існувати без тварин, тому що без до останніх вони не можуть запилюватися або поширюватися. Велика кількість рослиноїдних тварин з’їдають рослини, сприяючи цим покращенню рослинного покриву.
Таким чином, беручи участь у кругообігу речовин у природі, впливаючи на стан розвиток інших її компонентів, тварини відіграють велику роль у підтриманні динамічної рівноваги в живій природі.
Життя тварин тісно пов’язане з життям рослин і тому зміни чисельності перших позначаються на загальному стані других. Різноманітні міжвидові відносини клалися і між тваринами, внаслідок чого вони всі знаходяться в залежності один від одного.
Все це говорить про велику роль, яку відіграють тварини в природних екосистемах.
Неоціненною є роль тварин у житті людини. Багато з них - важливе джерело харчування і сировина для промислового виробництва (сільськогосподарські тварини, риба, хутрові звірі, різноманітна дичина).
Фауна диких тварин є невичерпним джерелом для одомашнення. У наш час інтенсивно одомашнюються хутрові звірі (соболь, норка, лисиця та ін.), проводяться дослідження з приручення лося, страуса, білої куріпки, глухаря та інших. При виведенні нових порід з метою поліпшення якості існуючих використовуються для схрещування їх близькі дикі родичі.
Багато тварин є продуцентами корисних речовин (мед, віск, шовк, лак, спермацет, зміїна та бджолина отрута та ін.), які знайшли широке застосування в народній та офіційній медицині.
Безхребетні тварини мають особливе значення як фільтратори для очищення води - вони вилучають частки органіки та дрібних організмів із води, тим самим очищаючи ЇЇ (губки, коралові поліпи, сидячі поліпи, ракоподібні, молюски та ін.).
Багато видів тварин завдають шкоди сільському господарству, переносять збудників та викликають захворювання людини та сільськогосподарських тварин (найпростіші, гельмінти, комахи, гризуни та ін.). Водночас багато видів є винищувачами вказаних шкідників, в чому полягає їх велика користь.
Усім відоме естетичне значення тварин.
Тварини є об’єктами наукових досліджень, у тому числі медико-біологічних, використовуються як моделі в біоніці.
Оцінюючи значення окремих видів тварин для людини, слід відзначити, що абсолютно шкідливих, як і абсолютно корисних, тварин у природі немає. Значення кожного з них у природі різнобічне і часто суттєво змінюється залежно від його місцеперебування, сезону, чисельності та характеру господарської діяльності людини. Нейтральні або корисні види можуть стати шкідливими, а шкідливі - корисними.