Австрійський священик і ботанік Грегор Йоганн Мендель заклав підвалини такий науки, як генетика. Він математично вивівзакони генетики, які називаються зараз іменем Тараса Шевченка.
$ Йоганн Мендель народився 1822 року у Австрії. Ще дитинстві він почав виявляти інтерес до вивчення рослин i довкілля. Після років навчання сьогодні в Інституті Філософії в Ольмютце Мендель вирішив піти у монастир в Брюнне. Це сталося 1843 року. При обряді постригу в ченці і було дано ім'я Грегор. Вже 1847 року він став священиком.
$ Життя священнослужителя не тільки з молитов. Мендель встигав чимало часу присвячувати навчанні й науці. У 1850 року вирішив скласти іспити на диплом вчителя, проте провалився, отримавши "два" по біології і геології. 1851-1853 роки Мендель провів у Університеті Відня, де він вивчав фізику, хімію, зоологію, ботаніку і математику. Після повернення Брюнн батько Грегор почав все-таки викладати у школі, хоча так ніколи й не здав іспит на диплом вчителя. У 1868 року Йоганн Мендель став абатом.
$ Свої експерименти, які наприкінці кінців сприяли сенсаційного відкриття законів генетики, Мендель провів у своєму парафіяльному саду з 1856 року. Слід зазначити, що оточення Святого Отця сприяло науковим здобутків. Річ у тім, деякі його друзі мали дуже добре освіту у області природознавства. Вони часто відвідували різні наукові семінари, у яких брав участь і Мендель. З іншого боку, монастир мав дуже багату бібліотеку, завсідником якої було, природно, Мендель. Його комуністичність дуже надихнула книга Дарвіна "Походження видів", але достеменно відомо, що досліди Менделя почалися набагато раніше публікації цієї роботи.
$ У 1865 року Грегор (Йоганн) Мендель виступав на засіданнях Товариства Естествознания в Брюнне, де розповів про своє незвичайних відкриттях в невідомої поки області (яка згодом став зватися генетикою). Досліди Грегор Мендель ставив на простих горошинах, проте пізніше спектр об'єктів експерименту було набагато розширено. Через війну, Мендель дійшов висновку, що различые властивості конкретного рослини рослинного або тваринного залежить від з "батьків". Інформація про ці спадкових властивості передається через гени (термін, запроваджений Менделем, від якої стався термін "генетика"). Вже 1866 року вийшов книга Менделя "Versuche uber Pflanzenhybriden" ("Експерименти з рослинними гібридами"). Проте сучасники не оцінили революційність відкриттів скромного священика з Брюнна.
$ 6 січня 1884 року батька Грегора (Йоганна Менделя) Герасимчука. Він похований у рідному Брюнне. Слава як вченого дійшла Менделю вже по смерті, коли такі його експериментам досліди в 1900 року було незалежно проведено трьома європейськими ботаніків, які прийшли до аналогічних з Менделем результатам.
Ведутся работы по имитации слухового анализатора человека и животных. Этот анализатор тоже очень чувствителен — люди с острым слухом воспринимают звук при колебании давления в слуховом проходе около 10 мкн/м2 (0,0001 дин/см2). Технически интересно также изучение механизма передачи информации от уха к слуховой области мозга. Изучают органы обоняния животных с целью создания «искусственного носа» — электронного прибора для анализа малых концентраций пахучих веществ в воздухе или воде. Многие организмы имеют такие анализаторные системы, каких нет у человека. Так, например, у кузнечика на 12-м членике усиков есть бугорок, воспринимающий инфракрасное излучение, у акул и скатов есть каналы на голове и в передней части туловища, воспринимающие изменения температуры на 0,1°С. Чувствительностью к радиоактивным излучениям обладают улитки и муравьи. Рыбы, по-видимому, воспринимают блуждающие токи, обусловленные электризацией воздуха (об этом свидетельствует уход рыб на глубину перед грозой). Комары двигаются по замкнутым маршрутам в пределах искусственного магнитного поля. Некоторые животные хорошо чувствуют инфра- и ультразвуковые колебания. Некоторые медузы реагируют на инфразвуковые колебания, возникающие перед штормом. Летучие мыши испускают ультразвуковые колебания в диапазоне 45—90 кгц, мотыльки же, которыми они питаются, имеют органы, чувствительные к этим волнам. Совы также имеют «приёмник ультразвука» для обнаружения летучих мышей.