ответ:
объяснение:
животный мир крыма небогат, но своеобразен – имеется ряд эндемичных животных, то есть таких, которые встречаются только здесь (крымский олень, крымская косуля, крымская горная лисица и на полуострове выделяются пять ландшафтных групп животных: степная, лесостепная, горно-лесная, нагорная и южнобережная. характерные представители степных млекопитающих – белозубка белобрюхая, малый суслик, большой тушканчик, хомяк, хомячок, мышовка степная, полевка общественная, слепушонка, заяц, хорь степной, степная лисица. из птиц: жаворонки, щурки, сизоворонки, дрофы, журавли, стрепеты, степные луни и степные орлы. из пресмыкающихся здесь водятся: степная гадюка (весьма редка), четырехполосый полоз, прыткая ящерица и некоторые другие. лесостепная фауна предгорья носит смешанный характер; она состоит из представителей степной фауны (суслик, хомяк, хомячок, слепушонка, хорь степной) и горно-лесной (каменная куница, барсук, белка-телеутка).
типичные представители горно-лесной фауны – крымский олень, косуля, горный баран – муфлон, каменная куница, барсук, горная лисица, белка-телеутка, летучие мыши и кутора. из птиц в горных лесах гнездятся пеночка-желтобровка, зяблик, черная синица, сойка, дятел, дрозд, горная овсянка, вальдшнеп. пресмыкающиеся представлены медянкой, желтобрюхим полозом, скальной ящерицей и некоторыми другими. на яйлинские нагорья заходят олени, горные бараны, косули, гнездятся полевой жаворонок, перепел, серая куропатка. встречаются белоголовый сип и орел-стервятник. на южном берегу из млекопитающих обитают ежи, землеройки, летучие мыши, иногда сюда заходят косули и олени. из птиц характерны: черные дрозды, зяблики, горные овсянки, белобрюхие стрижи, городские ласточки. пресмыкающиеся представлены леопардовым полозом, желто-пузиком, крымским гекконом и другими. в реках, прудах и водохранилищах крыма водятся карп, карась, форель, чудской сиг, голец, судак, окунь, бычок-подкаменщик и другие. на побережье крыма много чаек. в прибрежных водах зимуют водоплавающие птицы.
періодичні зміни умов середовища.
зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня надень, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними. у природі нашої країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла, температура повітря, опади. змінюються відповідно пори (сезони) року — весна, літо, осінь, зима. такі зміни називаються сезонними.
щодоби відбувається зміна дня і ночі. такі зміни називаються добовими.
як ви вже знаєте, сезонні зміни зумовлені рухом землі навколо сонця, а добові — навколо своєї осі.
періодичні зміни умов середовища пов'язані з рухом нашої планети навколо сонця та навколо своєї осі.
пристосування рослин до періодичних змін умов середовища. коли змінюються день і ніч, то відповідно змінюються освітлення, температура і вологість повітря.
пристосування рослин до зміни пір року вам добре відомі.
взимку рослини перебувають у стані спокою. їхні корені не поглинають воду, по стеблу не рухаються речовини. навесні, коли земна поверхня починає більше отримувати від сонця світла і тепла, змінюються умови середовища — волога, що еу ґрунті, стає доступною кореням рослин. рослини починають швидко рости і розвиватись. улітку вологи, світла і тепла вистачає, щоб продовжували ріст і розвиток рослин. восени світловий день коротшає, ночі довшають, температура повітря знижується. вода не може надійти у корені. за таких умов ріст і розвиток рослин уповільнюються, у багатьох із них опадає листя. це біологічне явище називають листопадом (мал. 143).
листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими. якби листяні дерева нашої місцевості не скидали на зиму листя, вони загинули б, тому що листя продовжувало б випаровувати воду, в той час як її надходження з мерзлого ґрунту припинилося. ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води. хвоя випаровує її набагато менше, ніж листки листяних дерев.
рослини пристосувалися до або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи та ін.
пристосування тварин до періодичних змін умов середовища. під впливом чинників неживої природи відбуваються періодичні зміни і в житті тварин. одні з них пристосувалися до активного життя вдень, інші — вночі. наприклад, горобці, ластівки — денні птахи, а сови, пугачі — нічні.
сови полюють уночі, тому в них дуже гострий зір і прекрасний слух. великі і опуклі очі сови вловлюють найслабше світло. саме тому вони добре бачать не тільки в сутінках, а й у темряві.
кажани також нічні тварини. але на відміну від сов — вони орієнтуються в темряві за власних звукових сигналів. це є пристосування кажанів до нічного способу життя.
метелики павичеве око і білан капустяний активні вдень, а бражник березковидний — уночі (мал. 144). денні метелики мають яскраве забарвлення та добре розвинений зір, а в нічних забарвлення невиразне і розвинений нюх.
пристосуваннями тварин до добових змін умов
середовища є різна активність у світлу й темну пору.
К органическим веществам относятся белки