Описана екосистема степу може бути представлена на графіці у вигляді класичного пірамідального дерева. У основі піраміди будуть степні трави, що є основними продуцентами в цій екосистемі. Далі насіння цих трав з'їдаються різними тваринами, такими як зайці, суслики, сурки та інші гризуни. Ці тварини стають джерелом їжі для дрібних хижаків, таких як ласки та хорьки. У свою чергу, ці хижаки є джерелом їжі для більших хижаків, таких як лисиці та вовки.
Крім трав та тварин, які їх споживають, у степах також можуть бути різноманітні комахи та птахи, які грають важливу роль в розповсюдженні насіння рослин та в контролі чисельності комах, які можуть пошкодити рослини. На верхньому рівні піраміди можуть бути хижі птахи, такі як соколи та орли, які є важливими регуляторами чисельності гризунів.
У цій піраміді кожен рівень поживних ланцюгів залежить від нижнього, а тому від біологічної різноманітності та продуктивності степу.
За умовою, сума кількості структурних елементів цвітків капусти дорівнює 136. Кожен цвіток містить 63 клітини, які піддаються мітозу при формуванні зародишевих мішків. Таким чином, загальна кількість клітин у цих цвітках, які містять аутосоми, дорівнює 136 - 63 = 73.
Оскільки кількість хромосом в соматичній клітині капусти становить 18, то кількість аутосом у гаметах становитиме половину цього числа, тобто 18/2 = 9.
Зіготи, утворені під час оплодотворення, матимуть повну набор хромосом, тому кількість аутосом у них буде такою ж, як у соматичних клітинах, тобто 18.
Таким чином, сума числа аутосом гамет, непосредственно участвовавших в оплодотворении, більша за суму числа аутосом, образованих зиготами в цих цвітках на (9 - 18) = -9.
Отже, сума числа аутосом гамет, непосредственно участвовавших в оплодотворении, менша за суму числа аутосом, образованих зиготами в цих цвітках на 9.