Відповідь:
Пояснення:
Вушна́ сі́рка (лат. cerumen) — жовто-коричнева змазкоподібна секреція, що виробляється сірчаними залозами слухового проходу у вухах людей та інших ссавців. Вушна сірка служить для очищення й змащення слухових каналів, а також являє собою захист від бактерій, грибків та комах.
Надлишок вушної сірки може притиснути барабанну перетинку й призвести до часткової втрати слуху, а також шуму у вухах, запаморочення, блювоти й судом.
Опис
У зовнішньому вусі близько 2000 сірчаних залоз, які виділяють 12-20 мг вушної сірки на місяць. Сірка складається з білків, жирів, вільних жирних кислот, мінеральних солей. Частина білків є імуноглобулінами, які виконують захисну функцію. pH вушної сірки дорівнює 4-5, що протидіє розвитку бактеріальної та грибкової флори. Крім того, до складу сірки входять відмерлі клітини, шкірне сало, пил та інші включення. До фізіологічних функцій вушної сірки належить також зволоження та захист шкіри зовнішнього слухового проходу. Вушна сірка разом з акумульованими на ній забрудненнями природним чином виводиться із слухового проходу назовні жувальними рухами. Однак, у значної кількості людей є природна схильність до гіперсекреції сірки, а також особлива (частіше — просто вузька) форма вушного проходу, яка не сприяє ефективному видаленню сірки. Основна причина гіперсекреції — подразнення шкіри слухового проходу. Гіперсекреція найчастіше виникає у людей, які користуються різними слуховими приладами, а також ватяними паличками. У результаті хронічного подразнення слухового проходу сірка накопичується й забиває слуховий прохід.
Найпопулярніше у населення видалення надлишків сірки — використання ватних паличок, але ефект буде повністю протилежним[1]. Це пов'язано з порушенням природного механізму самоочищення внаслідок впливу ватною паличкою. Паличка у будь-якому випадку буде сприяти зсуву сірки до барабанної перетинки. Отже, застосування ватних паличок з профілактичною метою лише збільшує ризик утворення корку, як за рахунок подразнення шкіри слухового проходу, так і за рахунок «утрамбування» вже утвореної сірки.
Віруси можна назвати внутрішньоклітинними паразитами. Вони занадто малі , щоб можна було помітити їх неозброєним поглядом. Самі по собі розмножуватися не можуть , тому змушені вторгатися в клітини «господаря» , щоб запозичити його механізми відтворення собі подібних. Поза клітин «хазяїна » віруси неактивні.
Віруси складаються з генетичного матеріалу (ДНК або РНК) , оточені захисним шаром білка. Вони здатні до фіксації в клітинах і розвитку в них . Це клітини слизових оболонок , наприклад , дихальних шляхів. Ці клітини особливо уразливі , бо не покриті захисною плівкою.
Що таке бактерії ?Бактерії — це мікроорганізми , які складаються з однієї клітини , нехай і примітивної в порівнянні з клітинами тварин , людей і навіть рослин. Вони здатні розмножуватися самі по собі , так як вони можуть ділитися. Їх форми змінюються, і лікарі використовують ці характеристики , щоб розділити їх на групи.Бактерії існують скрізь , всередині і на поверхні наших тіл . Більшість з них абсолютно нешкідливі , а деякі навіть дуже корисні.
Але поряд з корисними і нешкідливими існують бактерії , які можуть викликати захворювання , тому що потрапляють в уразливі місця на нашому тілі або просто тому , що імунітет людини не справляється з регулюванням їх кількості.
Правильное высказывание : Разнообразие видов(б)
Объяснение: