1.У сумчастих (аскових) грибів спори утворюються всередині спеціальних клітин — асках, які з аскоспорами утворюються в гіменіальному шарі, котрий у деяких видів грибів міститься на поверхні, а в більшості видів — всередині плодового тіла.
Умови масового розвитку цвілевих грибів: конкуренція з боку інших організмів послаблена, підвищена вологість повітря та субстрату, сприятлива температура, доступна наявна органічна речовина.
3. У вищих грибів міцелій ділиться перегородками на клітини, в кожній з яких міститься від одного до декількох ядер. У ряду видів грибів, наприклад, дріжджових, міцелію немає, а їх вегетативне тіло виглядає як поодинокі клітини, які брунькуються або діляться.
4.Бактеріостати́чні речови́ни — бактеріостатики, речовини, яким притаманна властивість тимчасово призупиняти розмноження бактерій. Їх виділяють багато мікроорганізмів (актиноміцети, плісняві гриби), а також деякі вищі рослини; мають регулюючу дію на популяції бактерій.
5.Пеніцилін (бензилпеніцилін) — перший з відкритих антибіотиків подібного хімічного складу (пеніцилінів). Ядро молекули — 6-амінопеніциланова кислота (6-АПК) — гетероциклічна сполука, яка складається з чотиричленного β-лактамного та п'ятичленного тіазолідинового кілець. Похідні пеніциліну різняться тільки характером замісника R.
Пеніцилін отримано вперше з цвілевих грибів роду Penicillum. Повсюдно використовують його похідні, такі як бензилпеніцилін (бензиловий етер 6-амінопеніциланової кислоти).
Мхи — низкорослые растеньица, произрастающие на болотных кочках, сырых лугах, в хвойных лесах, на стволах деревьев, в горах.Моховидные — это небольшие (от нескольких миллиметров до нескольких сантиметров), преимущественно многолетние фотосинтезирующие растения. Тело их состоит из простых или разветвленных стеблей с листочками; у печеночных мхов тело представляет собой слоевище. Моховидные не имеют корней и прикрепляются к субстрату с ризоидов. Ризоидами (это вытянутая клетка или несколько клеток в нижней части стебля) мхи поглощают из почвы воду и минеральные соли.У моховидных формируются покровные и проводящие ткани, но нет механических тканей, нет настоящих сосудов. Моховидные имеют многоклеточные органы полового размножения.Различают листостебельные и печеночные мхи. Листостебельные мхи подразделяются на Зеленые мхи и Сфагновые.Представителем зеленых мхов является кукушкин лен.Растение кукушкин лен достигает в высоту 12—20 см. Стебель тонкий, направлен вверх. На стебле густо расположены узкие зеленые листья.
Чаще всего в лесах области встречаются дубравы. Они расположены, преимущественно, в верховьях рек. Помимо дуба можно встретить и ольху, сосну, ясень, липу или клен. В общей сложности на территории Липецкой области насчитывается около ста видов деревьев. Также широко распространены и поймы, на которых произрастают лисохвост, пырей, тимофеевка и другие травы. На территории водной местности тоже можно встретить живописную растительность. Среди них выделяются чарующие белые лилии, ирисы или желтые кувшинки. Степная зона области занята сельскохозяйственными культурами. Здесь выращивают овес, пшеницу, гречиху, и подсолнечник. Также произрастают рапс, горох, просо, кукурузу и ячмень. Закрывают этот список представители овощных пород, среди которых к наиболее употребляемым относится картофель, свекла, лук и многое другое.Славящаяся своими природными ресурсами, Липецкая область располагается в центральной части страны у истоков Дона. Её природа чрезвычайно богата и разнообразна пейзажами, а также растительным и животным мирами. На территории области можно встретить как низменные территории, так и возвышенные равнины. Благодаря расположению в лесостепной зоне, Липецкая область чередует в себе леса и степи. Большинство туристов здесь привлекают бескрайние рощи, лесные чащобы и полноводные реки. Кроме того, здесь располагается множество заповедных зон с редкими видами растительного и животного миров.
Відповідь:..
Пояснення:
1.У сумчастих (аскових) грибів спори утворюються всередині спеціальних клітин — асках, які з аскоспорами утворюються в гіменіальному шарі, котрий у деяких видів грибів міститься на поверхні, а в більшості видів — всередині плодового тіла.
2.Цвілеві гриби (ризопус, пеніцил, аспергіл, мукор)
Умови масового розвитку цвілевих грибів: конкуренція з боку інших організмів послаблена, підвищена вологість повітря та субстрату, сприятлива температура, доступна наявна органічна речовина.
3. У вищих грибів міцелій ділиться перегородками на клітини, в кожній з яких міститься від одного до декількох ядер. У ряду видів грибів, наприклад, дріжджових, міцелію немає, а їх вегетативне тіло виглядає як поодинокі клітини, які брунькуються або діляться.
4.Бактеріостати́чні речови́ни — бактеріостатики, речовини, яким притаманна властивість тимчасово призупиняти розмноження бактерій. Їх виділяють багато мікроорганізмів (актиноміцети, плісняві гриби), а також деякі вищі рослини; мають регулюючу дію на популяції бактерій.
5.Пеніцилін (бензилпеніцилін) — перший з відкритих антибіотиків подібного хімічного складу (пеніцилінів). Ядро молекули — 6-амінопеніциланова кислота (6-АПК) — гетероциклічна сполука, яка складається з чотиричленного β-лактамного та п'ятичленного тіазолідинового кілець. Похідні пеніциліну різняться тільки характером замісника R.
Пеніцилін отримано вперше з цвілевих грибів роду Penicillum. Повсюдно використовують його похідні, такі як бензилпеніцилін (бензиловий етер 6-амінопеніциланової кислоти).