1. Обмен веществ в клетке состоит из процессов
б) пластического и энергетического обмена
( анаболизма (синтеза сложных веществ из простых) и катаболизма ( распада сложных веществ на мономеры)
2. В бескислородной стадии энергетического обмена расщепляются молекулы
а) глюкозы до ПВК (пирувата)
3. Синтез молекул АТФ происходит в процессе
г) кислородного этапа энергетического обмена
4. Исходным материалом для фотосинтеза служат
б) углекислый газ и вода
5. В рибосомах животной клетки протекает процесс
а) биосинтеза белка
6. Источником углерода, используемого растениями в процессе фотосинтеза, служит молекула
г) углекислого газа
7. Назовите вещество, которое является источником кислорода при фотосинтезе
в) вода
8. Наибольшее количество энергии в виде тепла выделяется
г) на подготовительном этапе энергетического обмена
(вся энергия, которая образуется на этом этапе, выделяется в виде тепла)
9. В темновой стадии фотосинтеза происходит
в) синтез углеводов
( глюкозы, а затем крахмала)
10. В реакциях гликолиза участвуют
г) ферменты
Выберите три верных ответа
В1. Выберите характеристики, относящиеся к кислородному этапу обмена веществ
2. происходит в митохондриях
5. образуется АТФ, углекислый газ, вода
6. образуется 36 молекул АТФ
В2. Установите правильную последовательность процессов фотосинтеза
2) Возбуждение светом электронов хлорофилла.
1) Преобразование солнечной энергии в энергию АТФ.
3) Фиксация углекислого газа.
5) Использование энергии АТФ для синтеза глюкозы.
4) Образование крахмала.
С1. Сколько молекул АТФ будет синтезироваться в клетках эукариот при полном окислении фрагмента молекулы крахмала, состоящего из 10 остатков глюкозы? ответ поясните.
1. Полное окисление одной молекулы глюкозы до СО
и НО приводит к выделению количества энергии, достаточного для образования 38 молекул АТФ.
2. Соответственно, при окислении 10 остатков глюкозы будет синтезироваться 38 × 10 = 380 молекул АТФ
Загальна характеристика прокаріотів
Прокаріоти – це організми, які не мають чітко диференційованого ядра, а містять його аналог – нуклеоїд.
Уперше ці мікроскопічні організми побачив під мікроскопом А. ван Левенгук у 1675 році. Але тільки в ХІХ сторіччі їм почали приділяти належну увагу. Виникла окрема галузь знань – мікробіологія. її засновником вважають Луї Пастера. Багато зробили для розвитку мікробіології вчені Р. Кох, 1.1. Мечніков, Ф. М. Гамалія, Д. К. Заболотний, М. Бейєрінк і С. М. Виноградський та ін.
Прокаріотів прийнято поділяти на два царства: Еубактерії та Археї. Еубактерії – велика група організмів, з якою в шкільній біології ознайомлюються на прикладі бактерій і ціанобактерій. Археї – це найдавніші з прокаріотичних організмів, які мають ряд відмінностей від еубактерій. Важливий крок уперед у вивченні прокаріотів був зроблений К. Воузом, який встановив, що археї – окрема від бактерій лінія еволюційного розвитку прокаріотів.
Прокаріотичні організми – це мікроскопічні, у переважній більшості одноклітинні та колоніальні істоти. Для прокаріотів характерним є і утворення багатоклітинних структур. Вони часто прикріплюються до поверхонь і формують біоплівки, які ще називають мікробними плівками. Ці плівки можуть мати від декількох мікрометрів до половини міліметра в товщину і часто містять багато прокаріотичних видів. Ще одним прикладом най шої багатоклітинної організації є утворення міксобактеріями при нестачі їжі плодових тіл, що містять близько 100 тис. бактеріальних клітин. Багатоклітинні структури існують і в деяких представників ціанобактерій та актинобактерій. У нитчастих ціанобактерій описані структури в клітинній стінці, що забезпечують контакт двох сусідніх клітин, – мікроплазмодесми.
Клітини прокаріотів мають фундаментальні відмінності від еукаріотичних клітин. У прокаріотів ядерний апарат не відмежований ядерною оболонкою від цитоплазми. їхні клітини позбавлені більшості мембранних органел, притаманних еукаріотам (хлоропластів, мітохондрій, ЕПС, апарата Гольджі, лізосом, мікротілець). Генетична інформація прокаріотів зберігається у вигляді кільцеподібної молекули ДНК в невеликій ділянці цитоплазми – нуклеоїді. ДНК прокаріотів, яка дістала назву "бактеріальної хромосоми", зазвичай не пов'язана з білками- гістонами і регуляція роботи генів здійснюється через метаболіти.
Отже, прокаріотичні клітини мають суттєві відмінності від еукаріотичних клітин, основними з яких є наявність нуклеоїда та відсутність багатьох мембранних органел.