Объяснение:
1)При выполнении работы следует отрезать ножницами один листок с веточки элодеи, поместить его на предметное стекло в каплю воды и накрыть покровным стеклом. Рассмотреть полученный препарат при большом увеличении микроскопа. Зарисовать клетки, отметить оболочку, цитоплазму, хлоропласты и вакуоли. К одному краю покровного стекла приложить полоску фильтровальной бумаги, а с противоположного края осторожно ввести пипеткой под покровное стекло каплю 20% раствора поваренной соли (гипертонический раствор). Фильтровальная бумага впитает часть воды из-под покровного стекла, и лист элодеи окажется в гипертонической среде. Через 10 – 15 мин вновь рассмотреть препарат при большом увеличении микроскопа. К этому времени становится видно, что цитоплазма с хлоропластами отодвигается от клеточных оболочек и концентрируется в центре клетки, объем вакуолей уменьшается, вода уходит из клетки в среду. Это явление плазмолиза. К концу плазмолиза цитоплазма займет центральное положение в клетке
2) Осмос — самопроизвольный перенос (диффузия) растворителя через полупроницаемую мембрану, не пропускающую растворённое вещество, и разделяющую два раствора одного и того же вещества с различными концентрациями, либо чистый растворитель и раствор.
Диффузия — процесс взаимного проникновения молекул или атомов одного вещества между молекулами или атомами другого вещества, приводящий к самопроизвольному выравниванию их концентраций по всему занимаемому объёму.
Кожний дихальний цикл складається з вдиху і видиху. Здорова доросла людина при спокійному диханні вдихає близько 500 мілілітрів повітря. Ця кількість повітря називається дихальним обсягом. Після спокійного вдиху людина може вдихнути близько 1500 мол. повітря. Це так званий резервний обсяг вдиху.
Після спокійного видиху людина може видихнути ще близько 1500 мол. повітря. Це так званий резервний обсяг видиху. Резервний обсяг видиху, дихальний обсяг і резервний обсяг дихання, або максимальна кількість циркулюючого повітря – називається життєвою ємністю легень.
Однак навіть після найглибшого видиху в легенях залишається ще до 1500 мол. повітря – так званий залишковий обсяг. Сума дихального обсягу і резервного обсягу вдиху визначає інспіраторну потужність легень, а сума дихального обсягу і резервного обсягу видиху визначає експіраторну потужність легень.
Дихальний обсяг – це кількість повітря, що проходить через легені при спокійному вдиху (видиху) і рівне 400-500 мол. Резервний обсяг вдиху (1,5-3 л) складає повітря, якім можна вдихнути додатково після звичайного вдиху. Резервним обсягом видиху (1-1,5 л) називається обсяг повітря, що ще можна видихнути після звичайного видиху.
Залишковий обсяг (1-1,2 л) – це кількість повітря, що залишається в легені після максимального видиху і виходить тільки при пневмотораксі.
Сума дихального повітря, резервних обсягів вдиху і видиху складає життєву ємкість легень (ЖЕЛ), рівну 3,5-5 л; у спортсменів вона може досягати 6л і більше.
До складу дихального повітря входить так званий мертвий (шкідливий) простір (120-150 мол), утворене повітроносними шляхами (порожнини рота, носа, ковтки, гортані, трахеї і бронхів), що беруть участь у газообміні повітрям. Однак повітря, що заповнює цей простір, відіграє позитивну роль у підтримці оптимальної вологості і температури альвеолярного газу. У процесі газообміну між організмом і атмосферним повітрям велике значення має вентиляція легень, що забезпечує відновлення сполуки альвеолярного газу.
Інтенсивність вентиляції
Інтенсивність вентиляції залежить від глибини і частоти дихання.
Кількісним показником вентиляції легень служить хвилинний обсяг дихання, обумовлений як добуток дихального об'єму на число подихів у хвилину.
Легенева вентиляція забезпечується роботою дихальних м" язів. Ця робота зв'язана з подоланням еластичного опору легень і опору дихального потоку повітря (нееластичний опір). Видихувальне повітря складається із суміші альвеолярного і повітря шкідливого простору, по сполуці мало відрізняється від атмосферного. Тому видихуване повітря містить більше О2 і менше СО2 у порівнянні з альвеолярним.
Призначення легеневої вентиляції складається в підтримці відносної сталості рівня парціального тиску О2 і СО2 в альвеолярному повітрі. При атмосферному тиску 760 мм. рт. ст. р О2 у ньому дорівнює 159 мм. рт. ст. і р СО2 – 0,2 мм. рт. ст., а в альвеолярному повітрі – 102 мм. рт. ст. і 40 мм. рт. ст., відповідно. Характер легеневої вентиляції визначається градієнтом парціального тиску цих газів у різних відділах дихальних шляхів.
Один з фізіологічних параметрів оцінки стану апарату дихання – хвилинна вентиляція легень – кількість повітря, що проходить через легені протягом 1 хв. Величина хвилинної вентиляції легень різко зростає при фізичних і емоційних напругах, що порозумівається посиленням окисних процесів у тканинах при цих станах.
3) вроде бы
Сама прохожу тест)