ответ:Глава Основные формы и функции человеческой психики
Познавательные процессы: внимание, ощущение, восприятие, память, мышление, воображение. Эмоциональные процессы и их специфика. Понятие о воле и волевом действии.
Познавательные процессы: внимание, ощущение, восприятие, память, мышление, воображение
Психическая активность человека обусловлена необходимостью постоянно при свое поведение к непрерывным изменениям внешней среды и своего положения в ней посредством преобразования этой среды. Однако никакое преобразование невозможно без познания. Поэтому познавательные процессы занимают важнейшее место в психике человека.
Различаются познавательные психические процессы в зависимости от того, что служит предметом познания. Если познавательные действия направлены на познание отдельных свойств предметов и отдельных предметов, то они образуют процессы ощущения и восприятия. Действия по созданию новых образов на основе ранее воспринятых составляют процесс воображения. Познавательные действия, посредством которых действительность отражается в ее существенных связях и отношениях, представляют собой процесс мышления. Действия по запоминанию, сохранению и воспроизведению полученного человеком опыта относятся к процессу памяти.
Таким образом, познавательная деятельность человека складывается из следующих познавательных психических процессов: ощущения, восприятия, памяти, мышления и воображения.
Объяснение:
В сучасних умовах і за сучасної техніки вплив людини на природу став на порядки значиміший — нині людина є геологічним чинником і поширюється на частину ноосфери, обмежену ноокларками.
Ноосфера — сфера розуму; сфера взаємодії суспільства і природи, в межах якої розумна людська діяльність стає визначальним фактором розвитку (ця сфера позначається також термінами «антропосфера», «біосфера», «біотехносфера»). Ноосфера — сучасна стадія розвитку біосфери, пов'язана з появою в ній людства. Частина планети і навколопланетного простору зі слідами діяльності людини. Відповідно до оригінальної теорії Вернадського, ноосфера є третьою у послідовності таких основних фаз розвитку Землі як утворення геосфери(неживої природи) та біосфери (живої природи).
При добуванні корисних копалин людина проникає у надра землі і тим змінює довкілля, втручається у природні процеси, що відбуваються на землі. Сучасна техніка зробила людину такою могутньою, що природа в багатьох випадках поступається людині у здатності до зміни ландшафту і рельєфу поверхні.
Одна з найгостріших екологічних проблем, зумовлених посиленням техногенного впливу на природне середовище, пов'язана зі станом атмосферного повітря. Вона включає ряд аспектів. По-перше, охорона озонового шару необхідна у зв'язку із зростанням забруднення атмосфери фреонами, оксидами азоту і ін. До середини ХХІ ст. це може привести, за оцінками вчених, до зниження вмісту стратосферного озону на 15 %. По-друге, зростання концентрації СО2, що відбувається в основному за рахунок згоряння викопного палива, зменшення площ лісів, виснаження гумусового шару і деградації ґрунтів. До середини ХХІ ст. очікується подвоєння концентрації газу, що мала місце перед початком НТР. У результаті «тепличного ефекту» до 30-х рр. ХХІ ст. може статися підвищення середньої температури приземного шару повітря на 3 ± 1,5оС, причому максимальне потепління станеться в приполярних зонах, мінімальне — біля екватора. Очікується збільшення швидкості танення льодовиків і підняття рівня океану з темпом понад 0,5 см/рік.
Проблема виснаження водних ресурсів викликана зростанням споживання води промисловістю, сільським і комунальним господарствам, з одного боку, і забрудненням водних джерел — з другого.
Одна з головних екологічних проблем пов'язана з погіршенням стану земельних ресурсів. За історичний час внаслідок прискореної ерозії, дефляції та інших негативних процесів людство втратило майже 2 млрд га продуктивних земель. До утворення пустель схильна площа в 4,5 млрд га, на якій проживає близько 850 млн чол.