Объяснение:
Старение это не тот момент, когда появляются морщины или скрипучесть суставов. Это, когда меняются клетки, из которых состоят ткани и органы. Они теряют возможность делиться, удалять продукты своей жизнедеятельности и даже забывают, как правильно функционировать. Меняется структура мембраны — оболочки клетки, так что кислороду и питательным веществам сложнее попадать внутрь. Ткани атрофируются: теряют массу и скукоживаются, как нервная ткань мозга, или становятся жестче, как сосуды и дыхательные пути. А из-за изменения клеток и тканей ухудшается работа органов.
Папоротеподі́бні (поліподіофіти) або просто папороті (Filicopsida або Pteridophyta) — група судинних рослин, належить до групи Moniliformopses. Здебільшого це багаторічні (рідше однорічні) трави, інколи дерева із самостійним гаплоїдним та диплоїдним поколіннями з переважанням у циклі розвитку спорофіту[1].
Папороті з'явилися на Землі близько 300 млн років тому, протягом кам'яновугільного періоду (карбону) палеозойської ери. Вони були справжніми гігантами і формували рослинний покрив нашої планети. Папороті утворювали цілі ліси. Зараз деревовидних папоротей на Землі залишилося мало. Сучасні папороті набагато менші за розмірами від тих, котрі існували у попередні геологічні періоди.
Беруть участь у формуванні травянистого покриву. З XIX століття папороті популярні як кімнатні рослини. Представники папоротеподі́бних: орляк, щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія плаваюча, диксонія, марсилія, багатоніжка, маратія, платицеріум, азола, адіантум венерин волос.
Объяснение: тт
ьь