Объяснение:
1)Ланцюги живлення - це послідовності особин одного виду, їхніх решток або продуктів життєдіяльності, які є об'єктом живлення організмів іншого виду, тобто ряд видів організмів, пов'язаних між собою трофічними зв'язками, що складають певну послідовність у передаванні речовин і енергії.Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) - взаємовідносини між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні, або ряди взаємопов'язаних видів, в яких кожний попередній є об'єктом живлення наступного, називають ланцюгами живлення.
2)Біологічне значення поведінки:
• вроджена поведінка сприяє виживанню особин виду одразу після народження (її прояви є однаковими в усіх представників певного виду тварин, тому називають видоспецифічною);
• набута поведінка забезпечує пристосування кожної особини до змінних умов середовища впродовж індивідуального розвитку (прояви не передаються з покоління в покоління, а притаманні окремому організмові, тому називають індивідуальною)
3)ТЕРИТОРІАЛЬНА ПОВЕДІНКА - це сукупність поведінкових реакцій особин, спрямованих на використання ресурсів їхньої території існування (їжі, води, місць відпочинку). прояви територіальної поведінки різноманітні, але всі вони пов'язані з виділенням та утриманням території, яка б забезпечила проживання та вигодовування нащадків.Охорона території. Прояви цієї територіальної поведінки у тварин надзвичайно різноманітні і визначаються типом територіальної організації. Так, у горобців територіальна поведінка спрямовується на охорону території, у межах якої відбувається їхнє розмноження та живлення. У чайок індивідуальною є лише невеличка територія навколо їхнього гнізда, а харчуються на інших територіях, тому їх територіальна поведінка буде проявлятися лише в догляді й захисті невеличкої ділянки землі. У кажанів, шпаків, скельних голубів, горлиць територіальною є поведінка, яку гаємо в місцях ночівлі. Територію існування може захищати як одна тварина, так і пара або група тварин, тому можна виділяти індивідуальну та групову форми територіальної поведінки.
4)Анонімні угруповання значно підвищують шанси своїх членів на виживання. Вони не мають ватажків, і повести за собою групу може будь-яка тварина. Зазвичай тварина, яка помітила небезпеку, подає сигнал. Він може бути звуковим (як-от крик птахів) або мати іншу природу. Так, риби, які бачать небезпеку, виділяють спеціальні речовини, і їхні сусіди реагують на запах.
5)індиВідуалізоВані угруповання
У цих угрупованнях тварини знають одна одну «в обличчя». Індивідуалізовані угруповання побудовані на особистих контактах тварин між собою. У них кожна тварина відіграє певну роль, тому там можна побачити ватажків. Ватажки відіграють головні ролі — домінують над іншими членами групи. Але водночас таким групам притаманні і родинні, і дружні відносини.
Прикладів таких угруповань багато. Це — зграя вовків, група павіанів, лев’ячий прайд, навіть кури, які живуть у курнику в одного господаря, теж утворюють індивідуалізоване угруповання.
Же́нская репродуктивная систе́ма человека — одна из систем органов организма женщины, образующая наряду с мужской репродуктивную систему человека, ответственную за продолжение рода, и состоящая из женских внутренних и наружных половых органов.
Эта система определяет многие физиологические процессы в течение жизни женщины. Прямо или косвенно они связаны с репродуктивной функцией и возможностью к репродукции — продолжению рода — и имеют значение для положения женщины в обществе.
Органы данной системы представлены грудным (молочные железы) и тазовым отделами. Входящие в эту систему органы с точки зрения их расположения на наружной поверхности тела или под ней, в брюшной или тазовой полостях тела, делят на две группы — внутренние и наружные половые органы.
Внутренние половые органы несут основную эндокринную (то есть внутренней секреции) и экзокринную функции, а наружные половые органы тазовой области — покровную (защитную) и сенсорную.
Наружные женские половые органы тазовой области в совокупности носят название вульва (лат. vulva).
Женская репродуктивная система взаимосвязана с другими органами и системами организма. Она имеет общие элементы с эндокринной и мочевыделительной системами. Уровень женских гормонов влияет на состояние кожных покровов и жировой ткани всего организма, а также плотность костной ткани, а колебания этого уровня влияют на состояние нервной системы и психики.
За функционированием женской репродуктивной системы в течение всей жизни женщины наблюдают и при необходимости оказывают медицинскую врачи-гинекологи. Медицинским сопровождением родов занимаются акушеры. Во оценки репродуктивного здоровья и применения вс репродуктивных технологий занимается и медицинская репродуктология.
Объяснение: как то так