Творог богат витаминами А, В, РР, С и D. Он может частично восполнить часть суточной потребности в фосфоре, кальции, магнии, железе. Там присутствуют аминокислоты и он содержит бифидобактерии и некоторые ферменты, которые полезны для пищеварения и работы кишечника. По сравнению с другими молочными продуктами, творог содержит самое малое количество лактозы, поэтому он допустим в рационе беременных женщин, которые страдают индивидуальной непереносимостью лактозы.
1.У восьминога три серця. Одне (головне) жене кров по тілу, два інших – зябрових кров через них. Кров у восьминога – блакитного кольору.
2.Мозок восьминога – один з найбільш розвинених серед безхребетних тварин. Він згорнутий у вигляді бублика навколо шлунка. Але це ще не все: нервова система восьминога влаштована так, що 2/3 нейронів знаходяться в щупальцях. Тобто у восьминога не один мозок – а цілих дев’ять. Щупальця його мають певну самостійність і, будучи відокремленим від тіла, продовжують ухилятися від болю, хапають їжу і намагаються перемістити в сторону неіснуючого рота.
3.Восьминоги вміють відкидати щупальця в разі небезпеки, як ящірка хвіст – ті якийсь час продовжують рухатися, чим відволікають хижака. Деякі види восьминогів навіть запліднюють самку, відправляючи одне з щупалець в самостійне плавання.
4. У цих безхребетних прямокутні зіниці – як у кози. Деякі вчені навіть припускають, що вони можуть бачити всім тілом, оскільки клітини тіла тварини вміють вловлювати, пропускати і відображати світло, як це робить сітківка людського ока. Чують вони теж добре, незважаючи на відсутність вух, – при цьому їм доступний як ультразвук, так і звуки звичного людині діапазону.
5. Восьминоги надзвичайно розумні. Вони вміють розрізняти геометричні фігури – коло від квадрата, маленький п’ятикутник від великого, здатні впізнати трикутник навіть в перевернутому вигляді. Восьминоги впізнають людей, швидко звикають до тих, хто їх годує, легко приручаються і піддаються навчанню. Крім того, восьминоги вміють користуватися різними предметами, добуваючи їжу, як мавпи і люди.
6. Ці безхребетні вміють прикидатися і наслідувати поведінку інших морських тварин, змінюючи колір і форму тіла в залежності від ситуації. Восьминіг-імітатор легко перевтілюється в камбалу, морську змію, крилатку. Це означає, що він здатний збирати інформацію про сусідів і приймати рішення в критичній ситуації.
7. Восьминоги вміють змінювати колір, як хамелеони, віртуозно пристосовуючись до навколишнього середовища. Шкіра восьминога складається з трьох шарів клітин. Найглибший – відображає зовнішній світ, як дзеркало. Клітини середнього – сприймають всі відтінки синього, зеленого, жовтого кольорів. І нарешті, верхній шар містить клітини з червоним, коричневим і чорним пігментами. Восьминіг вміє управляти всім цим багатством віртуозно.
8. Восьминоги іноді виповзають на сушу, можуть проповзти по землі велику відстань і здатні знайти дорогу додому.
9. Восьминоги можуть пробратися в будь-яку щілину, навіть найвужчу, і вміють приймати різну форму. Для будинку вибирають «приміщення» з невеликим входом і просторим житловим простором, вміють облаштуватися навіть в гумовому чоботі або великому глечику. Восьминоги, до речі, жахливі чистюлі: вони «підмітають» своє житло струменем води, виносять сміття з хати і складають в купку осторонь.
10.Всі восьминоги ядовиті, але небезпечний для любини лише один вид. Сіньокільчатий восьминіг вважається найнебезпечнішою істотою на планеті, про що попереджає яскравий малюнок на його шкірі.
Объяснение:
До XIX века зоология, ботаника, анатомия и физиология были частью «пакета знаний», называвшегося «натуральная философия» и соединявшего позитивные сведения о природных явлениях с умозрительными фантазиями и ошибочными заключениями о причинах этих явлений. История биологии как самостоятельной науки оформляется в XIX веке с появлением эволюционной биологии и клеточной теории.
В XX веке жизнь стала активно изучаться не только на клеточном уровне (и всего организма), но также на молекулярном, и на уровне популяций, сообществ, и экосистем. Появились синтетическая теория эволюции, молекулярная биология, и теория стресса. Но количество нерешённых проблем биологии по-прежнему велико, и это стимулирует деятельность биологов по дальнейшему развитию данной науки.
