В анаэробную фазу в мышце происходит распад сложных фосфорных соединений - аденозинтрифосфорной кислоты (АТФ) и др. Вначале под влиянием специального фермента расщепляется аденозинтрифосфорная кислота - на аденозиндифосфорную и фосфорную (первый этап). При этом выделяется большое количество энергии, за счет которой и происходят мышечные сокращения. Последующей химической реакцией (второй этап) является расщепление имеющейся в мышце креатинофосфорной кислоты на креатиновую и фосфорную. Выделившаяся при этом энергия расходуется на обратный синтез (ресинтез) АТФ из продуктов ее расщепления. Одновременно в анаэробную фазу происходит распад гексозофосфорной кислоты (соединение гликогена с фосфорной кислотой) с образованием молочной и фосфорной кислоты (третий этап). Выделившаяся при этом энергия используется для ресинтеза креатинофосфорной кислоты из продуктов ее расщепления.
В аэробную фазу с участием кислорода часть молочной кислоты распадается до конечных продуктов расщепления - воды и углекислого газа. При этом выделяется энергия, за счет которой другая часть молочной кислоты вновь превращается в гликоген, используемый для ресинтеза фосфорных соединений. Таким образом, в результате протекающих химических процессов в анаэробную и аэробную фазу в мышце распадается до конечных продуктов только 1/3 гликогена, а 2/3 вновь восстанавливаются. Благодаря обратному восстановлению гликогена и фосфорных соединений достигается более экономная трата в мышцах этих веществ и энергии.
Следует отметить, что значительная часть энергии, образующейся в мышце в результате химических процессов, расходуется не только на мышечные сокращения, но и на образование тепла. Как показали специальные исследования, теплообразование в мышце происходит не только во время мышечного сокращения (первая фаза), но и в течение некоторого времени после окончания сокращения (вторая фаза). Образование тепла во вторую фазу обусловлено продолжающимися в мышце окислительными процессами.
Сокращение мышцы обусловлено сокращением мышечных волокон, их сократительных нитей (миофибрилл). Это происходит в результате взаимного смещения молекул мышечного белка, составляющих протофибриллы.
Яйцеклітина у всіх тварин має полярність. Два її протилежні полюси називають анімальним і вегетативним. Полярність яйця часто виявляється в розташуванні цитоплазматичних включень. У багатьох яйцях жовток розташований нерівномірно, його кількість зростає від анімального полюса до вегетативного. Тип дроблення заплідненої яйцеклітини залежить від кількості жовтка і характеру його поділу в цитоплазмі яйця. Розрізняють повне дроблення, коли дробиться вся яйцеклітина, і неповне, коли дробиться тільки її частина. Це обумовлено тим, що жовток перешкоджає утворенню перетяжки при розподілі тіла клітини. Повне дроблення, у свою чергу, буває рівномірним, якщо в результаті поділу клітини, що утворюються, приблизно однакові за величиною, і нерівномірним, якщо вони відрізняються за своїми розмірами.
В яйцеклітині ланцетника жовтка мало, і він рівномірно розподілений у цитоплазмі, тому дроблення заплідненої яйцеклітини повне і рівномірне. Перша борозна проходить у меридіональній площині по напряму від анімального полюса до вегетативного, розділяючи зиготу на дві клітини рівної величини. У результаті дроблення зиготи клітини, що утворюються, називаються бластомерами (від грец. blastos — зародок і meros — частина). Друга борозна також проходить у меридіональній площині, але перпендикулярно першій. Виходять чотири клітини. Третя борозна дроблення — широтна, вона проходить дещо вище від екватора і відразу розділяє чотири бластомери на вісім клітин. Далі правильно чергують меридіональні та широтні борозни. У міру збільшення числа клітин поділ їх стає асинхронним. Бластомери все далі розходяться від центру зародка, формуючи порожнину. Врешті-решт зародок приймає форму пухирця із стіною, утвореною одним шаром клітин, тісно прилягаючих один до одного.