Объяснение:
Самки та самці хрестовика чітко розрізняються за зовнішнім виглядом: тіло самок довше, ніж у самців (20-25 та 10-11 мм відповідно). Самці мають вужче черевце. Характерною ознакою павука-хрестовика, яка відображена у його назві, є малюнок у вигляді хреста на спинній поверхні черевця. На відміну від річкового рака, покриви павука-хрестовика мають шар воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води. Голово-груди вкриті товстим та міцним голово-грудним щитом, у передній частині якого розташовані вісім простих очей.
Перша пара голово-грудних кінцівок - хеліцери - має вигляд рухомих загострених кігтиків. На кінці хеліцер відкриваються протоки отруйних залоз, розташованих у передній частині голово-грудей. Хеліцери слугують павукам для вбивання здобичі та захисту. Друга пара кінцівок - ногощупальця - у самок схожа на ходильні ноги, але коротша від них. У самців ногощупальця розширені на верхівці й здатні переносити статеві клітини під час запліднення. Вони також є органами дотику та нюху завдяки особливим чутливим щетинкам, розташованих на них.
Чотири пари ходильних ніг павука майже однакові за будовою і розрізняються лише за довжиною. Вони густо вкриті щетинками, які виконують функцію органів чуттів. На кінцевому членику ніг розташовані кігтики та особливі зігнуті щетинки, які допомагають павукові будувати ловильну сітку, а також пересуватися по ній.
Эозинофилдер (eosinophile, грек, eosin — бояу, рһіlіа — сүйіспеншілік) — цитоплазмасында қышқылдық бояулармен қызыл ашық түске боялатын ірі дәншелері (гранулалары) болатын қанның ақ жасушасы. Гранулаларының құрамында гидролазалық ферменттер, пероксидаза, қышқылды фосфатаза, эстераза, гистаминаза ферменттері болады. Даму сатысына байланысты балғын, таяқша ядролы және сегментті ядролы эозинофилдер болып ажыратылады. Қалыпты жағдайда қанда негізінен жетілген сегментті ядролы эозинофилдер болады. Олардың ядролары екі, кейде үш бөлімнен тұрады. Ал таяқша ядролы және балғын жас эозинофилдер өте сирек кездеседі. Эозинофилдер организмге түскен бөгде протеиндерге қарсы қорғанысты, аллергиялық, анафилактикалық реакцияларды іш жүзіне асыруға және гистаминнің метаболизміне қатысады. Организмге бөгде протеинді заттардың енуіне байланысты эозинофилдердің саны күрт көбейеді.[