Генетика (грец. genetikоs – який відноситься до походження) – біологічна наука, предметом вивчення якої є спадковість і мінливість. Спадковість і мінливість – основні властивості всіх живих організмів. Термін “генетика” вперше в 1906 р. запропонував англійськй учений В.Бетсон. Спадковість – властивість організмів передавати свої ознаки і особливості розвитку потомству; властивість забезпечувати матеріальну і функціональну наступність між поколіннями. Спадковість реалізовується при розмноженні. Кожний вид організмів зберігає і відтворює собі подібне в ряді поколінь. Проте в процесі розмноження відтворюється не лише подібне, але виникає й нове. Спадковість завжди супроводжується мінливість. Мінливість – властивість організмів набувати нових ознак або втрачати попередні в процесі розвитку. Мінливістю називають також відмінності між особинами того самого виду. Мінливість протилежна спадковості, але тісно пов’язана з нею. Основне завдання генетики – вивчити закономірності спадковості і мінлької форми не проявлялася.
У большинства насекомых наблюдается развитие с полным превращением. У такого развития следующие стадии: яйцо - личинка - куколка - имаго (взрослое насекомое).
Взрослые насекомые уже не растут. Рост происходит на личиночной стадии. Чем лучше будет питание личинки, тем больше размеры имаго. При таком типе развития личинка не похожа на имаго, питается другой пищей и, часто, даже живет в другой среде. Биологический смысл такого развития — уменьшение конкуренции поколений. Куколка нужна для превращения.