Сказку Царевна-лягушка записал Александр Николаевич Афанасьев, который поистине совершил интеллектуальный подвиг, в течение нескольких лет по крупицам собрав достояние народа - русские сказки- и издав их в восьми сборниках. Сказки, передававшиеся из уст в уста, могли затеряться, забыться и исчезнуть для потомков. Только благодаря титаническому труду фольклориста, ученого и публициста А.Н. Афанасьева сказка "Царевна-лягушка", как и "Морозко", "Сестрица Аленушка и братец Иваншка", "Кощей Бессмертный", "Сивко-бурко", "Финист ясный сокол", и множество других шедевров народного творчества, до сих пор известны и любимы детишками и взрослыми.
Современники ученого-фольклориста высоко оценили его труд. Известный ученый-филолог И.И. Срезневский написал А.Н. Афанасьеву:
Устойчивость производства продовольствия во все большей степени будет зависеть от рационального и эффективного использования водных ресурсов и методов их сбережения, заключающихся, главным образом, в развитии и организации орошения, включая рациональное использование водных ресурсов в целях богарного земледелия, водоснабжения животноводства, рыболовства во внутренних водоемах и агролесомелиорации. Достижение продовольственной безопасности является одной из первоочередных задач во многих странах, причем сельское хозяйство должно не только обеспечивать продовольствием растущее население, но также экономить водные ресурсы для других видов использования. Задача заключается в том, чтобы разработать и внедрить водосберегающую технологию и методы управления и путем создания потенциала позволить общинам ввести организационную структуру и стимулы для принятия сельским населением новых подходов в области богарного и орошаемого земледелия. Сельское население должно также иметь более широкий доступ к снабжению питьевой водой и санитарным службам. Это сложная задача, однако ее реализация вполне возможна при условии введения соответствующей политики и программы на всех уровнях местном, национальном и международном. За последнее десятилетие площади богарного земледелия значительно увеличились, однако соответствующему росту продуктивности и устойчивости ирригационных систем мешали проблемы заболачивания и засоления почвы. Общей проблемой также являются финансовые и рыночные ограничения. Эрозия почв, нерациональное использование и чрезмерная эксплуатация природных ресурсов и острое соперничество за воду воздействуют на масштабы проблем бедности, голода и нехватки продовольствия в развивающихся странах. Эрозия почв, вызванная чрезмерным выпасом скота, нередко также является причиной заиления озер. Развитие ирригационных систем зачастую не сопровождается ни проведением экологических экспертиз с выявлением гидрологических последствий в пределах водосборных бассейнов и связанных с межбассейновым переносом вод, ни оценкой социальных последствий для людей, проживающих в долинах рек.
Ставлення людини до природи нині набуває такого самого морального значення, як і ставлення людини до людини. Глобальне знищення природи – то лише побічний результат згубної діяльності суспільства. Екологічна драма розгортається на наших очах. Ми бачимо забруднення води, повітря, навколишнього довкілля і, розуміємо, що це дуже серйозно, але чому ж тоді не припиняється цей страшний «марафон», що неминуче приведе людство до загибелі? Екологічна ситуація вже близька до критичної. Потрібні нові ідеї, зусилля і колосальні матеріальні витрати, щоб зупинити катастрофу. Тому.
Весь наш сьогоднішній добробут, наш поступ у завтра передусім залежить від землі. Від її щедрості, її безсмертя. Як зберегти нам живу силу землі, її вічну родючість? Як примножити плоди землі, досягти того, щоб нива наша завтра була багатішою?
Цей список можна продовжувати, але завжди буде присутнє слово «людина…людина …людина».
Людину створила природа ідеальною, а чи зможемо і ми зробити її такою ж ідеальною, не приборкуючи її до себе і для себе?
Давайте лілеїти і берегти нашу природу,нашу Землю, збагачувати вдосконалювати, робити щось не тільки за для себе, а й для інших! Думати не тільки про сьогоднішній день, а й про завтрашній.
Адже в цьому світі нікому і ніщо не належить, і ніхто не має права щось приборкувати за для себе. Якщо кожен із нас буде дотримуватися цих пріоритетів – нам вдасться зберегти природу і все живе на Землі! Не забувайте, що наша доля – це доля нашої рідної Землі.
День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом Президента України «Про День довкілля»
В 2016 році Український День навколишнього середовища припав на 16 квітня. Спочатку свято було задумано для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.
Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) — Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.
Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для вирішення екологічних проблем — поберегти водойми, фауну та флору; повітря та ресурси. В цей день кожен мешканець району може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглі території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля; зайнятися висадкою рослин в лісах і парках, , плануванням скверів, газонів, клумб в населених пунктах, ліквідацією стихійних звалищ в громадських місцях та місцях відпочинку і дозвілля. Головна мета цього дня — підвищення рівня свідомості українців в питаннях, що стосуються збереженням безпеки навколишнього середовища.
Кожна людина є самобутньою, неповторною особистістю. Однак всіх людей об’єднує спільний дім – Земля. Людство є частиною природи, тому його доля визначається станом природного середовища. Проблеми дбайливого ставлення до природи, охорони навколишнього середовища, поліпшення екологічної ситуації є досить актуальними для України і всієї планети.
Сьогодні, більше ніж коли-небудь, збереження життя на Землі вимагає від нас почуття загальної відповідальності – нації за націю, особистості за особистість, людини – за всі інші форми життя.
Одні перехожі дивуються: «Звідкіля отой бруд», – лаючи міську владу та двірників. Інші беруть в руки граблі та мітли.
Так, в рамках щорічної Всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля», 16 квітня, в Павлоградському районі пройдуть загальні прибирання теритоій. У ньому візьмуть участь представники міської влади, політичних організацій, установ, підприємств міста, навчальних та лікувальних закладів, органів самоорганізації населення.ответ:
Объяснение: