А1. Корнеплод - это в) утолщенный стебель в основании и утолщенное основание главного корня.
А2. Диаметр стебля липы определяется делением клеток меристемы: в) первичной и вторичной.
АЗ. Яблоко — плод: б) ложный, сочный, многосемянной.
А4. Растения, как правило запасают вещества, богатые энергией, в форме: в) крахмала.
А5. Колючки боярышника - это: а) видоизмененный побег.
А6. У покрытосеменных растений семя образуется из: б) семяпочки.
А7. Репродуктивным органом растения является: б) цветок.
А8. Образовательной тканью является: в) камбий.
А9. В растениях проводят воду: а) сосуды.
А10. Основная функция столбчатой ткани листа: б) фотосинтез.
А11. Флоэма относится к ткани, которая является: в)проводящей.
А12. Тканью, из которой формируются длинные, жесткие волокна является: б)склеренхима.
А13. У плода лимона сочная мякоть - это ткань: б) запасающая.
А14. Назовите плод пшеницы: в) зерновка.
А15. Что развивается из оплодотворенной центральной клетки? в)эндосперм.
А16. Какое соцветие имеет длинную утолщенную ось с сидящими однополыми цветками? б) початок.
А17. Участок стебля, на котором развивается лист, называется: б) узел.
А18. Видоизменением какого органа является луковица лука? а) стебля.
А19. Какое из названных растений двудомное? а) тополь.
А20. Какие плоды относятся к сухим раскрывающимся плодам? б) стручок.
А21. Плодом нельзя назвать: б) клубень картофеля.
А22. Придаточными называют корни: а) отрастающие от стебля.
А23. В поглощении воды и минеральных солей участвует: б) зона всасывания.
А24. Почка - это: в) зачаточный побег.
А25. Какие листья у клевера? б) сложные.
А26. Сколько спермиев участвует в оплодотворении у цветковых? в) два.
А27. Семена располагаются на поперечной перегородке в: б) стручке.
А28. Клубни картофеля являются: а) подземными побегами.
А29. Верхушка корня покрыта: в) корневым чехликом.
А30. Группа клеток, сходных по строению и выполняющих одинаковые функции - это: в) ткань.
А31. У большинства однодольных растений жилкование: в) дуговое или параллельное.
А32. Мужские половые клетки образуются в: а) тычинках.
АЗЗ. У основания листа расположены: б) прилистники.
А34. Побегом называют: в) стебель с листьями и почками.
АЗ5. Через корни растение получает из почвы: в) минеральные вещества и воду.
B1. Только для всех покрытосеменных характерно: б) наличие цветка; г) двойное оплодотворение; д) многообразие жизненных форм.
B2. Что входит в состав зародыша семени? в) семядоли; г) корешок; д) почечка.
B3. Какие части цветка относятся к околоцветнику? в) чашечка; д) венчик.
B4. Какие клетки имеются в пыльцевом зерне? а) генеративная клетка; г) вегетативная клетка.
B5. Из каких частей состоит лист злаковых? в) листовая пластинка; г) листовое влагалище.
B6. Какие из названных тканей входят в состав листа? а) проводящая ткань; б) кожица; в) ассимиляционная ткань.
B7. Перечислите вегетативные органы растения: б) корень; г) стебель; д) лист.
B8. Какие плоды относятся к сочным многосемянным? б) яблоко; г) тыквина; д) ягода.
B9. Какие ткани относятся к механическим? б) колленхима; д) склереиды.
В10. Для проводящих клеток ксилемы характерно: б) отсутствие
цитоплазмы; г) утолщенные клеточные стенки; д) наличие
перфораций (отверстий) в клеточных стенках.
Походження Вірусів є однією із найбільших загадок сучасної біології. Понад те, у нетрях наукових бродінь, вірусологи розподілились на два табори: одні дотримуються думки, що Віруси – це лише молекули-біополімери, тоді як інші – живі істоти. Одначе, за останнє десятиліття, вчені виявили велетенських Вірусів, ґеном яких є співставним із клітинними істотами; у них є навіть свої паразити – Вірофаги! Усі ці відкриття, у буквальному розумінні, струсонули вірусологію й уявлення про цих істот.
До сьогодні існувало три основні гіпотези походження Вірусів: “ґенів-втікачів”, “редукційної еволюції” та “першовірусів”. Перша стверджує, що Віруси виникли внаслідок збою при розчепленні “відходів” ДНК чи РНК у клітинах живих істот. Натомість, гіпотеза “редукційної еволюції” постулює Вірусів як реґресованих нащадків древніх клітинних істот. А третя гіпотеза – “першовірусів”, – за точку відліку їх походження приймає добіологічний світ біополімерів – Віруси виникли незалежно від клітинних форм живих істот, а після з’яви останніх еволюціонували в напрямку удосконалення механізмів зараження клітин…
Одначе, у горні філоґенетичних дебатів стосовно виникнення й походження Вірусів жодна із гіпотез не могла цілковито пояснити природу цих істот. Найбільше проблем виявилось у гіпотези “першовурусів”, яка не спромоглася хоча б якось вмотивувати внутрішньоклітинний облігатний паразитизм Вірусів, адже згідно її положень вони виникли і розвивались самостійно, а лише згодом розвинули здатність до паразитизму… Серйозні труднощі існували й у гіпотези “ґенів-втікачів” – вона не пояснювала розмаїття складних структур капсидів у Вірусів, вірусних ферментів та механізмів проникнення у клітину. Стосовно гіпотези “редукційної еволюції”, то найбільшою претензією до неї була відсутність “проміжної ланки” між найпримітивнішими клітинними паразитами і Вірусами…
Останні кілька років стали зламними у розумінні природи Вірусів, адже новітні відкриття у цій царині надзвичайно розширили наші знання про них. Найбільш радикальні зміни принесли відкриття велетенських Вірусів як от Мімівірусу Акантамеби всеїдної (APMV – Acanthamoeba polyphaga Mimivirus), Мамавірусу Акантамеби Кастелана (ACMV – Acanthamoeba castellanii Mamavirus), Меґавірусу чілійського (MGVC – Megavirus chilensis), Вірусу Кафетерії ренберґенської (CroV – Cafeteria roenbergensis virus) та інших. Справа в тому, що ці Віруси є найбільшими із відомих на нині, розміри найбільшого з них – Меґавірусу чилійського становлять 440 нм – це вдвічі більше, ніж нижня межа розмірів клітин – 200 нм (якщо не враховувати гіпотетичних “нанобактерій” – авт.). Меґавірус має найбільший з-поміж Вірусів ДНК-ґеном, який налічує 1259197 пар нуклеотидів й містить інформацію про 1120 білків, що цілком співрозмірно із багатьма паразитичними Бактеріями! У Мамавірусів та Мімівірусів виявлені ґени білків, які раніше ніколи не знаходили у жодного з Вірусів – це ферменти репарації ДНК, збирання і навіть синтезу білків (три типи аміноацил-т-РНК синтетази)! Але й це не ще не все – у Мамавірусів виявлений невідомий раніше тип суперпаразитів – вірусів-сателітів, так званих, Вірофагів Спутніків (Sputnik Virophage), які нагадують, радше, внутрішньоклітинних, а ніж вірусних паразитів!