Твари́ни (лат. Animalia або Metazoa) — царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись. До царства тварин не належать рослини та гриби — теж великі (але не єдині) царства еукаріотів. Втім, існує чимало тварин, що ведуть нерухомий б життя, а гетеротрофність властива також грибам і деяким рослинам-паразитам. У клітинах тварин (як і інших еукаріотів) міститься сформоване ядро.
У побуті під словом «тварини» часто розуміють лише чотириногих наземних хребетних (ссавці, плазуни та земноводні). У науці за терміном «тварини» (Animalia) закріплено ширше значення (див. вище). Тому кажуть, що до тварин, крім ссавців, належить багато інших організмів: риби, птахи, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, черви тощо. Людина теж належить до царства тварин, але традиційно розглядається окремо — навіть професійні біологи вживають звороти «тварини і людина» чи «тварини, включаючи людину».
При цьому раніше до цього царства відносили багатьох гетеротрофних найпростіших і ділили тварин на підцарства: одноклітинні Protozoa і багатоклітинні Metazoa. Зараз назва «тварини» в таксономічному сенсі закріпилася за багатоклітинними. В такому розумінні тварини як таксон мають певніші ознаки — для них характерні оогамія, багатотканинна будова, наявність як мінімум двох зародкових листків, стадій бластули і гаструли в зародковому розвитку. У переважної більшості тварин є м'язи і нерви (за винятком губок, пластинчастих, мезозоїв, кнідоспоридій, які, можливо, їх втратили).
У той же час у науці термін «тварини» іноді пропонується використовувати в ще ширшому значенні, маючи на увазі під тваринами не таксон, а тип організації — життєву форму, засновану на рухливості, гетеротрофності і голозойному живленні.
Сцифоидные медузы включают 4 отряда: дискомедузы, корнероты, корономедузы, ставромедузы. Насчитывают около 200 видов. Распространены они во всём Мировом океане Сцифоидные имеют самое сложное строение среди всех медуз. Их рот окружен многочисленными стрекательными и осязательными клетками. Стрекательные клетки выполняют роль охотников.Их главное предназначение — парализовать добычу. Медузы могут быть как бесполыми, так и обоеполыми. Жизненный цикл связан с чередованием поколений. Из яйца развивается личинка — планула.Она оседает на дно и превращается в полип. Затем путем почкования из этого полипа образуются новые полипы, а в результате поперечного деления отделяется личинки сцифомедуз (эфиров).Они уплывают и затем превращаются во взрослых медуз.
Итак, кариотип 18 означает, что в клетке, которая собирается делиться мейозом находится 18 хромосом, в каждой из которой 1 молекула ДНК(то есть хроматида). Перед началом деления в каждой хромосоме молекуда ДНК удвоится (репликация) и в клетке станет 18 хромосом с 36 хроматидами (то есть каждая хромосома будет состоять из 2 молекул ДНК). Во время анафазы 1 к каждому полюсу клетки разойдутся по 9 хромосом (двойных, то есть в каждой из них по 2 хроматиды, значит, всего хроматид у полюса будет 18). Это и есть ответ: 9 хромосом и 18 хроматид. А уж в анафазе 2 к полюсам пойдут по одной хроматиде из хромосомы и их будет по 9 у каждого полюса. Таким образом, образуются половые клетки, в которых набор хромосом будет вдвое меньше, чем в соматической клетке(кариотип). Это нужно для оплодотворения, при котором объединятся материнские и отцовские хромосомы и их снова станет в клетках организма по 18.
Твари́ни (лат. Animalia або Metazoa) — царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись. До царства тварин не належать рослини та гриби — теж великі (але не єдині) царства еукаріотів. Втім, існує чимало тварин, що ведуть нерухомий б життя, а гетеротрофність властива також грибам і деяким рослинам-паразитам. У клітинах тварин (як і інших еукаріотів) міститься сформоване ядро.
У побуті під словом «тварини» часто розуміють лише чотириногих наземних хребетних (ссавці, плазуни та земноводні). У науці за терміном «тварини» (Animalia) закріплено ширше значення (див. вище). Тому кажуть, що до тварин, крім ссавців, належить багато інших організмів: риби, птахи, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, черви тощо. Людина теж належить до царства тварин, але традиційно розглядається окремо — навіть професійні біологи вживають звороти «тварини і людина» чи «тварини, включаючи людину».
При цьому раніше до цього царства відносили багатьох гетеротрофних найпростіших і ділили тварин на підцарства: одноклітинні Protozoa і багатоклітинні Metazoa. Зараз назва «тварини» в таксономічному сенсі закріпилася за багатоклітинними. В такому розумінні тварини як таксон мають певніші ознаки — для них характерні оогамія, багатотканинна будова, наявність як мінімум двох зародкових листків, стадій бластули і гаструли в зародковому розвитку. У переважної більшості тварин є м'язи і нерви (за винятком губок, пластинчастих, мезозоїв, кнідоспоридій, які, можливо, їх втратили).
У той же час у науці термін «тварини» іноді пропонується використовувати в ще ширшому значенні, маючи на увазі під тваринами не таксон, а тип організації — життєву форму, засновану на рухливості, гетеротрофності і голозойному живленні.