Психічні аномалії можуть бути біологічного походження, або мати придбаний (набутий) характер. Причинами виникнення психічних аномалій можуть бути наступні фактори (і їхні різні комбінації): 1) генетична спадковість, хромосомні порушення; 2) негативні фактори внутрішньоутробного розвитку плода: паління, уживання майбутньою матір’ю алкоголю, наркотиків, медичних препаратів, а також фактори, які провокують уроджену патологію; в) особливості оточуючого біологічного середовища (радіаційне та інше природне або техногенне забруднення тощо); 3) перенесені набуті (фізичні та психічні) захворювання та травми; 4) шкідливі звички та інші негативні практики: вживання алкоголю, наркотичних та токсичних речовин, перенапруга, стреси, неправильне харчування тощо.
На розвиток, перебіг та завершення нервово-психічних порушень (психічних аномалій) поряд з конституціонально-біологічними (соматичні хвороби, екзогенні пошкодження головного мозку, психічні розлади в анамнезі, обтяженість спадковості психічними захворюваннями) та психофізіологічними особливостями людини (стан психофізіологічних якостей), можуть також впливати і соціально-психологічні фактори (взаємовідносини в мікросередовищи (родині, навчально-робітничому колективі, неформальній групі), матеріальний та соціальний статус та становище, специфічні умови виробничої чи професійної діяльності, задоволеність соціально-економічними процесами в суспільстві (вплив соціального напруження у суспільстві) тощо).
Криміногенна роль психічних аномалій (як біологічного походження, так і придбаних) у детермінації кримінальної поведінки проявляється в тому, що вони можуть впливати не тільки на формування криміногенно-значимих негативних соціально-психологічних рис особистості, але і на сприйняття сприятливої (нейтральної) соціальної інформації і умов як несприятливих, що, враховуючи здатність психічних аномалій знижувати вольові процеси, послабляти дію контрольних механізмів, може в певній життєвій ситуації детермінувати злочинну поведінку індивіда, найчастіше, пов’язану із застосуванням насильства. Слід враховувати той факт, що для злочинів (особливо насильницьких), вчинених особами з психічними аномаліями, особливо у сполученні з сексуальними відхиленнями, характерний високий ступінь рецидиву. Це пов’язано, перш за все, зі специфікою впливу даних суб’єктивних факторів детермінації, що, нажаль, практично не враховується ані при розслідуванні даної категорії злочинів, ані при призначенні покарання, а також, що найбільш небезпечно, при відбуванні покарання та ресоціалізації злочинців.
Объяснение:
1.Размножение посредством семян.
Не образуют плодов.
Древесные растения или кустарники, иногда стелющиеся формы.
Листья чаще игольчатые, слегка уплощенные или чешуевидные.
Чаще всего вечнозеленые растения.
Настоящие сосуды отсутствуют.
Разнополые растения.
Оплодотворение происходит без участия воды.
Мужские гаметы – неподвижные спермии.
2.Большинство голосеменных растений являются вечнозелеными (покрыты листьями в течение всего года), реже – листопадными ( лиственница, гинкго ). Основным ныне существующим классом в отделе голосеменных является класс хвойные. Типичные представители класса хвойных: сосна, ель, пихта, можжевельник, лиственница, кипарис и др .
3.Голосеменные имеют стебель, корень, листья – хвоинки, чешуйки. Голосеменные имеют своеобразный орган – шишки. Голосеменные образуют семена, с которых размножаются и распространяются. Семена лежат открыто на поверхности чешуек шишек.
4.Использование древесины в строительстве и как поделочный материал.
Получение бумаги (древесина ели).
Сырье для промышленности (получение спирта, пластмасс, лаков).
Производство искусственных тканей (искусственный шелк из древесины сосны).
Получение витаминов (витамин С, каротин).
Получение пищевого масла из семян кедровой сосны и использование ее семян в пищу.
Изготовление мебели, музыкальных инструментов.
Получение смолы и ее производных: скипидара, канифоли.
Использование для закрепления почв и прекращения эрозии (сосна).
Озеленение дворов и улиц.
Декоративное значение.
Объяснение: