Народився у Флоренції у шляхетній родині. Точна дата народження Данте невідома: за різними джерелами він народився в 1265 р. між 14 травня і 13 липня. Про освіту Данте теж мало відомостей, є припущення, що він навчався вдома. Також, відомо, що він навчався у Болонському університеті, але не закінчив його.Першим коханням Данте Аліг’єрі стала Беатріче Портінарі, яку він зустрів вперше в 9 років. Він знав її, але між ними не було навіть тісних дружніх стосунків, але для неї він написав багато творів. На велике нещастя для Данте Беатріче померла 1290 року. Смерть коханої жінки змусила його з головою піти в науку, він вивчав філософію, астрономію, богослов’я, перетворився на одного з найосвіченіших людей свого часу, хоча при цьому багаж знань не виходив за рамки середньовічної традиції, що спиралася на богослов’я.У 1295-1296 рр. Данте Аліг’єрі заявив про себе і як громадський, політичний діяч, брав участь у роботі міської ради. У 1300-му його обирали членом колегії шести пріорів, яка управляла Флоренцією. У 1298 він одружився з Джеммою Донаті, яка була його дружиною до самої смерті, але ця жінка завжди грала скромну роль у його долі. У них було троє дітей. Активна політична діяльність стала причиною вигнання Данте Аліг’єрі з Флоренції. Розкол партії гвельфів, в якій він перебував, призвів до того, що так звані білі, в чиїх лавах був і поет, піддалися репресіям. Проти Данте було висунуто звинувачення в хабарництві, після чого він змушений був, залишивши дружину і дітей, покинути рідне місто і більше не повертатися. Сталося це в 1302 році.З цього часу Данте постійно поневірявся по містах Італії, Франції. У вигнанні написав твори «Бенкет», «Еклоги», «Послання», поема «Квітка», трактат «Монархія», трактат «Про народне красномовство». Ім’я Аліг’єрі два рази вносили в списки осіб, які підлягають амністії, але обидва рази звідти викреслювали. В 1316 році йому дозволили повернутися в рідну Флоренцію, але за умови, що він публічно зізнається в неправоті своїх поглядів і покається, але гордий поет не став цього робити. З 1316 року він влаштувався в Равенні, куди його запросив Гвідо да Полента, правитель міста. Тут в товаристві його синів, дочки Беатріче, шанувальників, друзів проходили останні роки поета. Саме в період вигнання Данте написав твір, що прославив його у віках, – «Комедію», до назви якої через кілька століть, в 1555 р, у венеціанському виданні додадуть слово «Божественна». Початок роботи над поемою відноситься приблизно до 1307, а останню з трьох («Пекло», «Чистилище» і «Рай») частин Данте написав незадовго до смерті. Він мріяв за до Комедії» прославитися і повернутися додому з почестями, але його надіям не судилося збутися. Захворівши малярією, повертаючись з поїздки до Венеції з дипломатичною місією, поет 14 вересня 1321 помер.
Потому что: почки действуют как биологический фильтр. К ним поступает по артериям кровь, содержащая продукты распада и питательные вещества.В почках происходит их разделение: нужные вещества всасываются обратно в кровь, вредные и лишние оказываются в почечной лоханке и в виде мочи выводятся из организма. Очищенная кровь оттекает от почек по венам, моча - по мочеточникам в мочевой пузырь, а затем удаляется из организма.Почки многократно в течение суток прокачивают через себя всю нашу кровь (в минуту — примерно 1 литр), отбирая из нее продукты распада, токсины и шлаки, убитых и не совсем убитых микробов, и вместе с плазмой крови отправляют этот раствор по мочеточникам дальше, к мочевому пузырю, откуда они выводятся всем известным Попав в мочеточники, токсины, инфекция и продукты распада не могут попасть обратно в почки – дорогу перекрывает клапан, который должен открываться только в одну сторону.За сутки через почки проходит больше двухсот литров крови, и из грязной и зашлакованной, она превращается в чистую, и вновь готовую к омыванию каждой клеточки нашего тела. Для того, чтобы противостоять микробам, выводить инфекции и токсины, почки должны иметь огромный запас прочности и силы. Не случайно у человека две почки: если что-то случится с одной, вторая готова полностью принять на себя всю нагрузку.