інтерфаза – період життя клітини між двома мітозами, саме в цей час відбувається низка важливих процесів, що передують поділу клітини: синтезуються білки і молекули АТФ, кожна хромосома подвоюється, утворюючи по дві сестринські хромосоми, які скріплюються однієї центромерою. По суті, інтерфазу можна назвати підготовчим етапом до мітозу, по часу вона в десятки разів триваліше самого мітозу.
профаза – в ній відбувається потовщення хромосом, що складаються з двох сестринських хроматид, які скріплені разом центромерою. Під кінець цієї фази ядерця та ядерна мембрана зникають, хромосоми розбігаються по всій клітині.
метафаза – при ній відбувається подальша спірилізація хромосом, які в цей час дуже зручно гати через мікроскоп.
анафаза – в цій фазі відбувається розділення центромер, сестринські хроматиди відокремлюються один від одного і відходять до протилежних кінців клітини.
телофаза – остання фаза мітозу, при якій відбувається поділ цитоплазми. Хромосоми розкручуються і знову утворюють ядерця і ядерні мембрани. І таким ось чином з однієї клітини виходить дві.
А що ж мейоз? І в чому відмінності мітозу і мейозу? Отже, мейозом прийнято називати тип репродуктивного поділу клітини, що приводить до утворення з однієї клітини аж цілих чотирьох. Але новоутворені клітини володіють лише половинним гаплоїдним набором хромосом. Що ж це означає? А те, що, на думку деяких біологів, мейоз навіть не є, строго кажучи, розмноженням клітини, так як це б утворення гаплоїдних клітин, тобто спір (у рослин) і гамет (у тварин). Самі гамети тільки після запліднення, яке і буде в нашому випадку статевим розмноженням, послужать утворенню нового організму.
Для растений, опыляемых насекомыми, характерны следующие признаки: – крупные одиночные цветки или мелкие, но собранные в хорошо заметные соцветия; – яркая окраска лепестков или листочков простого околоцветника; – наличие нектара или аромата; – крупная, липкая, шероховатая пыльца. Например, цветки душистого табака, раскрывающиеся в сумерках, белые и крупные, источают сильный аромат, и их легко находят опылители – ночные бабочки. Некоторые растения опыляют только определенные насекомые. Львиный зев и клевер опыляют только шмели. Бабочки хорошо видят алые, красные, ярко-бордовые цветки, а шмели, пчелы и осы – желтые, синие и голубые цветки. Так устроено зрение этих насекомых. Во время цветения фруктовых деревьев в сады привозят ульи. Урожаи после этого повышаются, т. к. пчелы опыляют много цветков. Как-то раз Чарлз Дарвин, изучая опыление у растений, заметил бабочку с необычными булавовидными придатками на хоботке. Оказалось, что это пыльники орхидеи. Ряд орхидей приклеивают два своих пыльника (поллинария) к голове или хоботку насекомого, пьющего нектар. Когда бабочка перелетит на другой цветок, пыльца попадет по назначению. Часто на лепестках насекомоопыляемых растений имеются специальные указатели – яркие пятнышки, показывающие насекомым путь к нектару. Они становятся заметны лишь к моменту созревания пыльцы и нектарников. К цветку растения, на котором указатели еще незаметны, насекомое не подлетит. Многие растения привлекают опылителей запахом. Обычно это приятный сладкий запах нектара. Но не всегда. Цветок тропической раффлезии издает запах тухлого мяса, привлекая для опыления падальных мух. Цветки дерева буддлеи особенно старательно привлекают бабочек. Их так и называют «деревья бабочек» . Личинка кузнечика покрыта пыльцой оранжевого цветка ястребинки, на котором она сидит, греясь на солнышке. И взрослый кузнечик, сам того не ведая, переносит пыльцу с одного яркого цветка на другой. Оса, собиравшая с цветка нектар, нечаянно унесет на себе часть пыльцы. Труженицы пчелы, летая от улья к цветкам и обратно, пролетают за день до 100 км. Итог их работы – сладкий нектар и пыльца, собранные при специальных при на задних лапках – корзиночек и щеточек. Птицы и млекопитающие тоже верные растениям в опылении. Они не прочь полакомиться нектаром и пыльцой. Проворные попугаи лори и лорикеты неспроста красуются на цветущих тропических деревьях. Зоркое зрение и длинный язык медососам добыть заветную порцию нектара и пыльцы. А вот шустрый кускус. Несколько ловких движений языка – и пища во рту, а цветок получил немного пыльцы от другого цветка, на котором уже побывал кускус. Летучие мыши, поссумы, райские птицы, колибри, жуки-бронзовки, бабочки, мушки-журчалки, пчелы, осы, шмели, муравьи – все они незаменимы в опылении самых разных растений.
Уло́трикс (лат. Ulothrix) — род зелёных водорослей Chlorophyta.
Обитает в морских и пресных водах, образуя на подводных предметах тину зелёного цвета. Нитчатый тип дифференциации таллома. Хлоропласт постенный в виде пояска, замкнутого или незамкнутого, с несколькими пиреноидами. Ядро одно, но без покраски не видно.
Размножается преимущественно вегетативно четырехжгутиковыми зооспорами. Половой процесс — изогамия (гаметы одинаковых размеров) . Некоторым видам свойственен гетероталлизм. Двужгутиковые гаметы образуются в клетках так же как и зооспоры. Они выходят наружу и сливаются. Зигота после периода покоя прорастает в кодиолум-стадию, куда переходит её ядро. Через некоторое время наступает мейоз, после чего могут быть еще митозы. В результате образуется 4—8 зооспор, прорастающих в новые нити улотрикса. Все стадии, кроме зиготы — гаплоидны.
Відповідь:
інтерфаза – період життя клітини між двома мітозами, саме в цей час відбувається низка важливих процесів, що передують поділу клітини: синтезуються білки і молекули АТФ, кожна хромосома подвоюється, утворюючи по дві сестринські хромосоми, які скріплюються однієї центромерою. По суті, інтерфазу можна назвати підготовчим етапом до мітозу, по часу вона в десятки разів триваліше самого мітозу.
профаза – в ній відбувається потовщення хромосом, що складаються з двох сестринських хроматид, які скріплені разом центромерою. Під кінець цієї фази ядерця та ядерна мембрана зникають, хромосоми розбігаються по всій клітині.
метафаза – при ній відбувається подальша спірилізація хромосом, які в цей час дуже зручно гати через мікроскоп.
анафаза – в цій фазі відбувається розділення центромер, сестринські хроматиди відокремлюються один від одного і відходять до протилежних кінців клітини.
телофаза – остання фаза мітозу, при якій відбувається поділ цитоплазми. Хромосоми розкручуються і знову утворюють ядерця і ядерні мембрани. І таким ось чином з однієї клітини виходить дві.
А що ж мейоз? І в чому відмінності мітозу і мейозу? Отже, мейозом прийнято називати тип репродуктивного поділу клітини, що приводить до утворення з однієї клітини аж цілих чотирьох. Але новоутворені клітини володіють лише половинним гаплоїдним набором хромосом. Що ж це означає? А те, що, на думку деяких біологів, мейоз навіть не є, строго кажучи, розмноженням клітини, так як це б утворення гаплоїдних клітин, тобто спір (у рослин) і гамет (у тварин). Самі гамети тільки після запліднення, яке і буде в нашому випадку статевим розмноженням, послужать утворенню нового організму.
Пояснення: