Вони розщеплюють більш складні сполуки за рахунок потужної ферментної системи: целюлозу, інші складні вуглеводні; вони також можуть розщеплювати ліпіди – рослинні жири. Продукти розщеплених грибами субстратів називають стабільною гумусною субстанцією, яка має період напіврозпаду в ґрунті протягом сотень років. Таким чином, ефективно накопичуються в результаті діяльності грибів органічні речовини.
Выдающаяся заслуга Ламарка заключается в создании первого эволюционного учения. Он отверг идею постоянства видов, противопоставив ей представление об изменяемости видов. Его учение утверждало существование эволюции как исторического развития от простого к сложному. Впервые был поставлен вопрос о факторах эволюции. Ламарк совершенно правильно считал, что условия среды оказывают важное влияние на ход эволюционного процесса. Он был одним из первых, кто отметил чрезвычайную длительность развития жизни на Земле.
Однако Ламарк допустил серьезные ошибки прежде всего в понимании факторов эволюционного процесса, выводя их из якобы присущего всему живому стремления к совершенству. Также неверно понимал причины возникновения при прямо связывал их с влиянием окружающей среды. Это породило очень распространенные, но научно совершенно необоснованные представления о наследовании признаков, приобретаемых организмами под непосредственным воздействием среды.
Гриби. Активну участь у ґрунтотворних процесах і підвищенні родючості грунту беруть гриби, кількість і видовий склад яких залежать від умов процесу. Всі гриби — ґетеротрофи і за до своїх ферментів розкладають жири, вуглеводи, лігнін, білки та інші сполуки, які є в грунтах. У лісових грунтах найбільш поширені плісеневі гриби із родів Репісіlliит, Aspergillus, Trichoderma та інші, які енергійно розкладають свіжу лісову підстилку. З класу недосконалих грибів поширені такі види, як Fusarium cladosporum. Характерною ознакою недосконалих грибів є те, що вони утворюють на кінцях коріння деревних порід (сосна, ялина, дуб та ін.) грибницю, з гіфів гриба — мікоризу (рис. 15). Мікоризою (грибокорінь) називають симбіоз вищих рослин з грибами. Якщо гіфи утворюють на корені чохлик, який покриває його зовні, то таку мікоризу називають ектотрофною, а коли гіфи проникають усередину клітин кореня і чохлика не утворюють — ендотрофною. Мікориза гірської сосни Внаслідок того, що гриби засвоюють поживні речовини безпосередньо з органічної речовини, вони певною мірою забезпечують ними і водою рослину, а міцелій гриба в свою чергу використовує вуглеводи, органічні кислоти тощо, які надходять з листя в корені рослин. Мікориза сприяє кращому розвитку багатьох деревних порід. Більшість деревних лісових рослин має мікоризу, а деякі, наприклад вересові, взагалі не розвиваються без мікоризи. Актиноміцети. Крім бактерій і грибів, у грунті поширені актиноміцети, або променисті грибки. Ці мікроорганізми аеробні і займають проміжне місце між бактеріями та грибами. Актиноміцети характеризуються тим, що утворюють одноклітинний міцелій і виділяють у грунт леткі речовини, які надають йому специфічного запаху. Вони здебільшого аероби, активно мінералізують органічну речовину, особливо перегнійні сполуки.
Объяснение: