1. Выбираем подходящий побег
2. Режем его на часть, чтобы на ней было 3-4 почки
3. Нижний конец черенка обрезаем под углом 45 градусов, верхний срез делаем горизонтальным чуть выше почки
4. Смачиваем нижний конец в стимуляторе корнеобразования
5. В подготовленный грунт (смесь торфа и песка 1:1, хорошо пролитая) под углом 45 градусов втыкаем поочередно черенки.
5. Закрываем пленкой
6. Оставляем на месяц.
7. Периодически проверяем черенки, проветриваем и поливаем по мере надобности.
8. Через месяц проверяем укоренение
черенкам для укоренения и роста необходимы два основных условия: влага и тепло. влага обеспечивает поступление и продвижение веществ к черенку, а нормальная температура их усвоению. наиболее комфортной температурой для укоренения черенков будет +20+25
Прививка почки: 1 почка
подлежащими тканями; 2—4 — почка
привоя удаляется вместе с вставляется в Т-образный разрез на стебле подвоя и там закрепляется, 5 -почка образует побег. Окулировка, или прививка глазком прививки плодовых и декоративных растений одиночной почкой (глазком одна почка с тонким слоем древесины), взятой от черенка культурного сорта.
1. Адсорбція на чутливих клітинах за до так званих прикріплювальних білків, які входять до складу капсиду або суперкапсиду. Віруси грипу адсорбуються на мембранах клітин епітелію дихальних шляхів, віруси гепатиту — на гепатоцитах, сказу — на нервових клітинах, ВІЛ — на Т-лімфоцитах.
2. Проникнення в клітину завдяки піноцитозу або при злитті мембран.
3. "Роздягання" вірусу (депротеїнізація) — звільнення від капсиду та суперкапсиду. Починається після прикріплення до чутливих рецепторів на плазматичній мембрані і триває до злиття з ядерною мембраною.Взаємодія вірусного генома з геномом клітини хазяїна (можлива індукція реплікації вірусів, або вірогенія).4. Реплікація вірусних нуклеїнових кислот та синтез вірусних білків.5. Збирання (самоскладання) віріонів. У складних віріонів це відбувається на мембранах клітин, компоненти клітини стають компонентами зовнішньої оболонки вірусів.
6. Вихід віріонів із клітини. Може бути вибухоподібним унаслідок лізису чи розпаду клітини або тривалим (брунькування) і супроводжується ушкодженням мембран клітин.
Тип взаємодії вірусного генома з геномом клітини хазяїна лежить в основі патогенезу вірусних інфекцій. Результатом цієї взаємодії може бути виникнення трьох форм інфекції: продуктивної, абортивної та інтегративної (вірогенії).