Даты: 24 июня 1812 – 14 декабря 1812 гг.
Событие: 12 июня 1812 – начало Отечественной войны 1812 года. 22 июля 1812 – 1 и 2 армии соединились в районе Смоленска. 4 – 6 августа 1812 – Смоленское сражение. 8 августа 1812 – назначение Кутузова главнокомандующим русской армией. 24 августа 1812 – бои за Шевардинский редут, позволили подготовить укрепления. 26 августа 1812 – Бородинская битва. 1 сентября 1812 – совет в Филях, где принято решение оставить Москву, чтобы сохранить армию. 2 сентября 1812 – войска Наполеона занимают Москву. 6 октября 1812 – войска Наполеона покидают Москву. Причина – город как осажденная крепость становится ловушкой. 12 октября 1812 – бои за Малоярославец. 14 -16 ноября 1812 – большие потери французов при переправе через реку Березина – 30 тысяч, но сохранил генералитет, старую гвардию. 25 декабря 1812 – манифест об окончании Отечественной войны. Границу пересекли лишь жалкие остатки великой армии. Отечественная война закончилась полным разгромом неприятеля.
Военноначальники Наполеона: Даву, Мюрат, Макдональд.
Военноначальники России: Кутузов, Витгенштейн, Тормасов, Раевский,
Итоги: Закончилась почти полным уничтожением наполеоновской армии и переносом военных действий на территорию Польши и Германии в 1813 году
Уничтожение 550 тысячной армии до сих пор не укладывается в голове историков. Наиболее часто приводятся несколько причин гибели армии — среди них главная — небывало холодная зима, также плохой урожай 1812 года, приведшее к плохому снабжению армии.
К его поражению привела совокупность факторов: всенародное участие в войне, массовый героизм солдат и офицеров, полководческое дарование главнокомандующего русской армией Кутузова и других генералов, умелое использование природных факторов. Победа в Отечественной войне вызвала не только подъём национального духа, но и стремление к модернизации страны, приведшее в конечном итоге к восстанию декабристов в 1825 году.
Одноклеточные организмы различаются по форме и размерам, которые варьируют от 0,3 мкм (некоторые бактерии, например, микоплазмы) до 20 см (некоторые ксенофиофоры, например, Syringammina fragilissima). Большинство одноклеточных организмов невидимы для глаза человека, и чтобы их рассмотреть, требуется микроскоп. Одноклеточные могут формировать колонии.Первые одноклеточные организмы. Первыми на Земле появились самые маленькие и существа - они состояли всего из одной клетки.Насчитывается около 40 тысяч видов одноклеточных животных.Примерно 1,7 млрд лет назад от архей произошли эукариоты — одноклеточныеорганизмы, клетки которых имели более сложное строение.
ответ: Умо́вний рефле́кс — складна пристосувальна реакція організму, що виникає на ґрунті утворення тимчасового нервового зв'язку (асоціації) між сигнальним (умовним) та підкріплюючим його безумовним подразником.
Умовні рефлекси формуються на основі вроджених рефлексів і безумовних рефлексів. Умовні рефлекси — індивідуальні, набуті рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. Їх ознаки:
Набуваються протягом усього життя організму.
Неоднакові у представників одного виду.
Не мають готових рефлекторних дуг.
Вони формуються при певних умовах.
В їх здійсненні основна роль належить корі великого мозку.
Мінливі, легко виникають і легко зникають залежно від умов, в яких знаходиться організм.
Умови утворення умовних рефлексів:
Одночасна дія двох подразників: індиферентного для даного виду діяльності, який надалі стає умовним сигналом і безумовного подразника, який викликає певний безумовний рефлекс.
Дія умовного подразника завжди випереджує дію безумовного (на 1-5с.).
Підкріплення умовного подразника безумовним повинно бути кількаразовим.
Безумовний подразник повинен бути біологічно сильним, а умовний володіти помірною оптимальною силою.
Умовні рефлекси швидше й легше формуються при відсутності сторонніх подразників.
Умовні рефлекси можна виробляти не лише на основі безумовних, але і на основі раніше набутих умовних рефлексів, які стали достатньо міцними. Це умовні рефлекси вищого порядку. Умовні рефлекси бувають:
природні — рефлекторні реакції, які виробляються на зміни навколишнього середовища, і завжди супроводять появу безумовного. Наприклад, запах, вигляд їжі є природними сигналами самої їжі;
штучні — умовні рефлекси, що виробляються на подразнення, які не мають до безумовно рефлекторної реакції природного відношення. Наприклад, слиновиділення на дзвоник або на час.
соматичні
вегетативні
Метод умовних рефлексів — метод дослідження ВНД. І. П. Павлов звернув увагу на те, що діяльність вищих відділів головного мозку не тільки пов'язана з прямим впливом подразників, які мають біологічне значення для організму, а й залежить від умов, які супроводять ці подразнення. Наприклад, у собаки слиновиділення починається не лише тоді, коли їжа потрапляє в рот, а й при вигляді, запахові їжі, як тільки вона побачить людину, яка завжди їй приносить їжу. І. П. Павлов пояснив це явище, розробивши метод умовних рефлексів. За методом умовних рефлексів він проводив досліди на собаках з фістулою (стомою) вивідного протоку привушної слинної залози. Тварині пропонували два подразника: їжа — подразник, який має біологічне значення і викликає слиновиділення; другий — індиферентний для процесу живлення (світло, звук). Ці подразники поєднували в часі так, щоб дія світла (звуку) на кілька секунд випереджала приймання їжі. Після ряду повторень слина починала виділятися під час спалаху лампочки за відсутності їжі. Світло (індиферентний подразник) назвали умовним, оскільки він є умовою, за якої проходило приймання їжі. Подразник, який має біологічне значення (їжа) назвали безумовним, а фізіологічну реакцію слиновиділення, яка відбувається внаслідок дії умовного подразника — умовним рефлексом.
Щоб з'ясувати механізм утворення умовних рефлексів, використовують
Объяснение: