Вибачте будь ласка вийде пояснити тільки по українськи. Ще раз пере Органом дотику у людини є шкіра, що містить дотикові (тактильні) рецептори. У людини рецепторна поверхня сенсорної системи дотику величезна-від 1,4 до 2,1 м2. Найбільша чутливість властива нервовим закінченням кінчиків губ, язика, менше-кінчиків пальців рук,
долоня. Низькою чутливістю до дотику характеризується шкіра спини, стоп, живота.
Характер дотичних (тактильних) відчуттів залежить від частоти дії подразника. Якщо вона постійна, виникає відчуття тиску, якщо короткочасна - відчуття дотику, а при високій частоті зміни сили подразника - відчуття вібрації. Життєве значення цих відчуттів особливо зростає у людей, позбавлених зору. Завдяки дотику вони вчаться читати (за до шрифту Брайля) і пізнавати навколишній світ.
Отже, сенсорна система дотику відрізняється різноманітністю рецепторів і відчуттів, забезпечує відчутну чутливість людини.
Яке значення має сенсорна система температури людини?
СЕНСОРНА СИСТЕМА ТЕМПЕРАТУРИ
система, яка за до терморецепторів шкіри формує відчуття тепла і холоду. Органом температурної чутливості у людини є шкіра, яка містить теплові і холодові рецептори. Холодові рецептори розташовані в поверхневих шарах шкіри, їх набагато більше, ніж теплових, розміщених глибше. Найбільша кількість теплових рецепторів міститься в шкірі обличчя, а холодових - в шкірі спини. Крім шкіри терморецептори розміщені також у внутрішніх органах. Інформація від терморецепторів через чутливі волокна спинномозкових нервів і висхідні провідні шляхи надходить в гіпоталамус, де розташований центр терморегуляції, і в зону шкірно-м'язової чутливості кори великого мозку. У головному мозку людини формуються два види температурного відчуття: динамічне (зміна температури) і статичне (постійний рівень температури). Людина володіє особливою температурною чутливістю у вигляді слідового температурного відчуття. Так, якщо притиснути на 20-30 с до чола металевий предмет, а потім прибрати його, то відчуття холоду зберігається протягом декількох десятків секунд. Це слідове відчуття холоду пов'язане з тривалою активністю холодових рецепторів.
Структура екосистем:
Структура є найважливішою властивістю будь-якої екосистеми. Структуру розуміють як внутрішню будову системи і певні зв'язки між її складниками. Загалом в екології розрізняють функціональну структуру екосистем або морфологічна, структура відображає склад, структурні співвідношення та розташування структурних елементів чи блоків екосистеми, які визначають особливості її функціонування в певних умовах середовища. Функціональна структура відображає особливості функціонування структурних компонентів екосистеми. Вона характеризує темпи, обсяги та наслідки речовинно-енергетичного обміну, стійкість і стабільність, продуктивність та інші важливі функції екосистем.
Природное сообщество, которое сложилось на определенной территории, представляющее собой совокупность живых организмов и абиогенной среды называется биогеоценозом. Биогеоценоз также является биосистемой как организм, однако иного, более высокого уровня. Если в организме взаимодействуют различные органы и системы органов, то в биогеоценозе — различные виды живых организмов. У каждого вида в биогеоценозе есть свои функции, поэтому нарушение видового состава может приводить к гибели биогеоценозов.
В биогеоценозе выделяют четыре звена:
1) Неорганические вещества и энергия солнца.
2) Автотрофы — это растения. Они запасают солнечную энергию, синтезируя органические вещества из неорганических.
3) Гетеротрофы — это животные и грибы. Они потребляют готовые органические вещества и используют накопленную в них энергию.
4) Сапрофиты — это бактерии, грибы и животные. Они тоже гетеротрофы, но питаются остатками организмов или мертвыми организмами. Они разлагают органические вещества до неорганических. Таким образом завершают круговорот веществ и поток энергии.
Понятие экосистемы почти идентично понятию биогеоценоза. Однако считается, что оно более узкое, обращенное внутрь биогеоценоза. Когда говорят об экосистеме, то подразумевают взаимодействие между отдельными организмами или организмами и абиогенной средой. Рассматривают взаимодействия внутри биогеоценоза. Когда же говорят о биогеоценозе, то обращают внимание на его взаимодействие с другими биогеоценозами.
Растения играют в экосистемах существенную роль. Можно сказать, они формируют экосистему. Они не только синтезируют органические вещества, но и определяют внешний вид, условия среды обитания, определяют видовой состав других организмов.