Земноводные животные играют значительную роль, как в природе, так и для человека. Питаясь насекомыми, приносящими вред растениям, сохраняют урожай культурных растений. Уничтожая многих представителей беспозвоночных животных, контролируют их численность в окружающей среде. Некоторые земноводные (саламандра, жаба-голиаф и др.) используются в пищу. Некоторые являются прекрасными объектами для лабораторных исследований, проводимых учеными-биологами, медиками. Им даже сооружены памятники в Париже и Токио. Многие используются для изготовления лекарств.
Таким образом, земноводные заслуженно нуждаются в охране и заботе о них со стороны человека. Особенно такие виды, как пятнистая саламандра, тритон альпийский, тритон карпатский, лягушка прыткая и др.
Земноводные животные играют значительную роль, как в природе, так и для человека. Питаясь насекомыми, приносящими вред растениям, сохраняют урожай культурных растений. Уничтожая многих представителей беспозвоночных животных, контролируют их численность в окружающей среде. Некоторые земноводные (саламандра, жаба-голиаф и др.) используются в пищу. Некоторые являются прекрасными объектами для лабораторных исследований, проводимых учеными-биологами, медиками. Им даже сооружены памятники в Париже и Токио. Многие используются для изготовления лекарств.
Таким образом, земноводные заслуженно нуждаются в охране и заботе о них со стороны человека. Особенно такие виды, как пятнистая саламандра, тритон альпийский, тритон карпатский, лягушка прыткая и др.
Важливою складовою будь-якої клітини є оболонка. Пригадаймо: оболонка рослинної клітини складається зі щільної клітинної стінки, встеленої плазматичною мембраною. У клітини тварини (див. мал.) внутрішній вміст відокремлений від навколишнього середовища лише плазматичною мембраною. Товщина мембрани становить 0,000007 мм, і цей якнайтонший бар'єр не лише відмежовує клітину від навколишнього середовища, але й забезпечує зв'язок із ним. У який б?
Плазматична мембрана не є перепоною для малих молекул неорганічних речовин. Так, через усю мембрану до клітини дифундують молекули кисню і води, а з неї — молекули вуглекислого газу.
З великими органічними молекулами справа складніша: щоб їх захопити, плазматична мембрана утворює впадини і вирости. Коли їх краї стуляються, виникає оточений мембраною пухирець, що разом зі своїм «вантажем» опиняється всередині клітини. Цей процес називається ендоцитозом. У пухирцях, утворених у результаті ендоцитозу, великі органічні молекули розщеплюються на молекули такого розміру, що здатні подолати мембрану.
За до мембранних пухирців речовини можуть виділятися із клітини. Навколо їх молекул утворюється пухирець, який рухається до плазматичної мембрани. Коли з нею зливається мембрана пухирця, його «вантаж» опиняється за межами клітини. Цей процес називається екзоцитозом.
Внутрішній вміст тваринної клітини — це цитоплазма з численними органелами і ядро. Майже всі вони є і в рослинній клітині. Проте у тваринній клітині немає не тільки пластид, але й вакуолей із клітинним соком.
Объяснение:
Цитоплазма на 80-90% складається з води, решта — це молекули та іони різних органічних та неорганічних сполук. Цитоплазма схожа на густий кисіль, де постійно відбуваються хімічні реакції: одні речовини розщеплюються, інші утворюються. Цитоплазма постійно рухається, тому весь час переміщуються і деякі органели, що в ній розташовані.
Більшість хімічних реакцій «розподілена» між органелами клітини. У рибосомах відбувається синтез білків. Унаслідок хімічних перетворень в апараті Гольджі молекули певних речовин упаковуються в спеціальні пухирці: саме за їх до ці речовини виводяться з клітини. Апарат Гольджі «виготовляє» також і лізосоми. Ці органели необхідні клітині для розщеплення органічних молекул.
Як і в рослин, у тварин дихання відбувається за участю мітохондрій. Саме в них проходять хімічні реакції, що забезпечують клітину енергією. Один із реагентів у них — кисень, а продуктами цих реакцій є вода і вуглекислий газ, що виділяється з клітини.
Як і в рослинній клітині, за здійснення програми життєдіяльності тваринної клітини відповідає ядро. У ньому зберігаються довгі (до 1 мм) молекули речовини, у якій закодована «програма життя» організму. Щоб займати менше місця, ці довгі молекули згортаються декілька разів і утворюють хромосоми. Коли клітина ділиться, хромосоми мають бути розподілені між дочірніми клітинами так, щоб кожна з них отримала від материнської клітини цілісну «програму життя». Тому перед поділом клітини кількість хромосом подвоюється. За те, щоб кожна дочірня клітина отримала під час розподілу повний набір хромосом, відповідає клітинний центр. Це єдина органела тваринної клітини, яка відсутня в рослинній клітині.