Людину, якій переливають кров, називають реципієнтом. Людина, яка віддає кров – донор. При переливанні необхідно додержуватись схеми:
(І) (І).
(ІІ) (ІІ) (ІІІ) (ІІІ).
(ІV) (ІV).
Тепер відомо, що кожна група крові складається з окремих підгруп.
Объяснение:
1901 році австрійський вчений Ландштейнер, а після нього чеський медик Янський довели, що в людей існують 4 основні групи крові, які успадковуються від батьків за певними законами генетики. Їх позначають І (О), ІІ (А), ІІІ (В), ІV (АВ). В Європі найчастіше трапляються перша – 46%, друга – 42%, рідше третя – 9%, найрідше – четверта 3%.
Групова належність крові залежить від особливих склеювальних речовин (білків) – аглютиногенів (А і В), що містяться в еритроцитах, та аглютинінів (λ і β), що є у плазмі крові.
В крові одної особи ніколи немає збігу однойменного аглютиніну й аглютиногену (λ з А, β з В), помилкове змішування їх під час переливання крові приводить до склеювання або аглютинації еритроцитів і наступного гемолізу з утворенням токсичних речовин
Популяции могут быть отделены преградами друг от друга⇒эволюционные изменения в таких популяциях могут происходить независимо (микроэволюция)⇒могут образоваться новые виды.
Итак, биологические виды существуют в форме популяций, потому что 1)Это позволяет полнее использовать имеющиеся ресурсы ( занять большую территорию и т. д.)
2) Это виду лучше при к условиям окр. среды
3) Это независимому накоплению изменений внутри вида(микроэволюция)⇒повышается биологическое разнообразие
4) Повышает вероятность выживания вида (если вдруг условия окр. среды резко изменятся, то у какой-нибудь популяции может оказаться признак, который виду выжить)