1. Для природних популяцій важливо розрізняти:
а) сезонні зміни чисельності особин;
б) річні коливання чисельності особин;
в) сезонні й річні коливання чисельності особин.
2. Сезонні зміни чисельності особин у популяції пов’язані головним чином:
а) із пристосованістю до змін харчового раціону;
б) із пристосованістю до різних місць існування;
в) із пристосованістю життєвого циклу до сезонних змін чинників середовища.
3. Регулярність змін чисельності популяцій обмежена можливостями:
а) відтворення й розселення;
б) відтворення й харчування;
в) відтворення та в пересування.
4. Популяції здатні розпадатися на дочірні, зливатися з іншими, відновлювати або втрачати свою замкнутість, але при цьому їм завжди властиві:
а) непередбачуваність змін чисельності;
б) регулярність змін чисельності;
в) випадкові періоди зміни чисельності.
5. Якщо народжуваність переважає над смертністю, то збільшення кількості нових особин забезпечує:
а) стабілізацію чисельності популяції;
б) безперервне скорочення чисельності популяції;
в) безперервне збільшення чисельності популяції.
6. Якщо в популяції переважає смертність, а не народжуваність, то чисельність популяції:
а) різко збільшується;
б) залишається на одному рівні;
в) різко скорочується.
7. Річні зміни чисельності особин у популяції головним чином пов’язані:
а) з річною зміною доступної їжі;
б) з річними змінами погоди, наявністю доступної їжі, поширенням хвороб;
в) з річними змінами.
8. Якщо чисельність популяції зменшується нижче критичної й біотичний потенціал різко знижується, стає неминучим:
а) процвітання виду;
б) міграція особин виду;
в) вимирання виду.
9. Наявність доступних ресурсів і життєвого які необхідні популяції, визначають поняттям:
а) тиск життя;
б) стійке відтворення;
в) ємність середовища.
10. У реальних умовах можливості розмноження в геометричній прогресії ніколи не реалізуються, тому що завжди існують умови, які обмежують чисельність популяції близько деякої межі, яка відповідає:
а) вологості середовища й наявності їжі;
б) клімату й наявності їжі;
в) наявності доступних ресурсів і життєвого Під час наближення чисельності популяції до насичення ємності середовища її подальше збільшення гальмується низкою чинників:
а) посиленням конкуренції за їжу, наявністю місць існування, активністю паразитів, хижаків, збудників хвороб, перенаселенням, захисними заходами;
б) посиленням конкуренції за їжу, активністю паразитів, захисними заходами;
в) посиленням конкуренції за їжу, наявністю місць існування, активністю паразитів, хижаків, збудників хвороб, перенаселенням.
12. Біотичний потенціал виду — це чинники, які сприяють збільшенню чисельності виду:
а) смертність, народжуваність, виживання;
б) міграції, пристосування, виживання;
в) швидкість розмноження, поповнення статевозрілого складу популяції, здатність мігрувати.
13. Чинники, які гальмують збільшення чисельності популяції понад можливу межу:
а) екологічна їжа;
б) ємність середовища;
в) опір середовища.
14. Взаємна пристосованість видів проходить ряд послідовних етапів:
а) входить в угруповання, пристосований, залежний, бере участь у кругообігу;
б) залежить, пристосований, входить в угруповання, бере участь у кругообігу;
в) залежить, входить в угруповання, бере участь у кругообігу, пристосований.
15. Жужелиці — це родина жуків підряду М’ясоїдні, вони є важливими представниками біологічної розмаїтості, екосистем. У жужелиці тіло довгасте. Ноги довгі, бігальні. Забарвлення частіше чорне, буре, з металевим відливом. Мешкають жужелиці в ґрунті й на його поверхні, рідше на деревах, у мурашниках. Популяції більшості жужелиць виконують в екосистемі функції:
а) паразитів;
б) продуцентів;
в) хижаків.
16. Стан популяції в екосистемі можна оцінити за комплексом ознак:
а) чисельність, смертність, віковий і статевий склад, зараженість паразитами, накопичення в особинах токсичних речовин, мінливість (в ареалі й за роками);
б) чисельність, народжуваність, смертність, мінливість;
в) зараженість паразитами, накопичення в особинах токсичних речовин, відмінності між поколіннями одного виду за роками й особинами одного покоління в різних популяціях.
17. Використовуючи дані про ряд ознак видів, учені зіставляють їх зі змінами, які відбуваються в навколишньому середовищі. Стан використовуваних популяцій є критерієм оцінювання діяльності людини, що виражається термінами:
а) «раціональне використання»;
б) «нераціональне використання»;
в) «раціональне використання» і «нераціональне використання».
18. У популяції багатьох видів утворюються групи:
а) родини, стада, зграї;
б) стада, шлюбні пари, одновікові групи;
в) зграї, скупчення самців.
1)a
2а
3б
4а
5в
6в
7а
8б
9в
10б
11б
12а
13в
14?
15а
16в
17б
18б