Вишневський Д. О. Аналіз угруповань унгулят України з позиції сталої Хатчінсона // Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія Біологічні науки. — 2002. — № 1 (45). — С. 195—197. [1] Загороднюк І. В., Ємельянов І. Г. Вид в екології як популяційна система та як компонент біотичного угруповання // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Серія «Біологія, Екологія». — 2003. — Випуск 11 (Том 1). — С. 8-13. [2] Загороднюк І. Дрібні ссавці заповідника «Кам'яні Могили»: аналіз складу фауни та історичних змін угруповань // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2007. — Вип. 44. — С. 71-79. [3] Загороднюк І., Кондратенко О. Біотопна диференціація видів як основа підтримання високого рівня видового різноманіття фауни // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2002. — № 30. — С. 106–118. [4] Канарський Ю. Оцінка рівня еколого-біогеографічної спеціалізації угруповання денних метеликів (Lepidoptera, Diurna) в лучних екосистемах Розточчя // Науковий Вісник. Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — N 17. — С. 28-33. Петрушенко Я. Печерні угруповання кажанів та методи їх обліку // Кажани України та суміжних країн: керівництво для польових досліджень / За ред. І. Загороднюка. — Київ, 2002. — 108 с. (Серія: Праці Теріологічної школи, випуск 3). 29-38. [5] Товпинець М., Євстаф'єв І. Сучасний стан гідрофільних та гігрофільних угруповань дрібних ссавців Криму // Науковий Вісник. Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — N 17. — С. 93-99. [6] Черемних Н. Структурно-функціональні зміни угруповань дрібних ссавців у градієнті урбанізації // Науковий Вісник. Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — N 17. — С. 34-38. [7]
Трутовики играют основную, если не главную роль в разложении древесины. В природе ведь нет ничего лишнего. Просто грибы атакуют ослабленные деревья. Но кто же виноват в том, что в результате вырубок, корчевки и даже простой весенней сборки березового сока большинство наших деревьев становятся ослабленными? А грибы все продолжают свою невидимую титаническую работу по оздоровлению леса, разлагают умирающие деревья, обогащают почву. Они освобождать пространство для молодых деревьев. Кроме того, в деревьях, пораженных грибом, происходит активное развитие личинок древоточцев, которые, в свою очередь, являются пищей для птиц и мелких животных. Также разрушенная грибами, личинками насекомых и бактериями древесина перегнивает и становится благоприятной средой для развития травянистых растений. Основная масса органического вещества деревьев не доступная до сих пор растениям под действием трутовиков переходит в легкодоступное состояние. В ЭТОМ И ЕСТЬ ПОЗИТИВНОЕ ЗНАЧЕНИЕ ТРУТОВИКОВ В ПРИРОДЕ и в жизни человека!
Под кожицей лежат клетки мякоти. Они зеленые, потому что в их цитоплазме содержатся очень мелкие зеленые пластиды — хлоропласты. Зеленый цвет хлоропластов объясняется присутствием в них зеленого красящего вещества — хлорофилла. Хлорофилл в хлоропластах образуется только на свету. Хлоропласты у цветковых растений по их форме часто называют хлорофилловыми зернами. О пластидах вы узнали еще при изучении строения клетки.
Мякоть листа состоит из нескольких рядов клеток. Клетки, примыкающие к верхней кожице, похожи на довольно ровные столбики. В них особенно много хлорофилловых зерен. Нижние клетки, более округлые или неправильной формы, неплотно прилегают друг к другу. Пространства между клетками называют межклетниками. Межклетники губчатой ткани заполнены воздухом.
Загороднюк І. В., Ємельянов І. Г. Вид в екології як популяційна система та як компонент біотичного угруповання // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Серія «Біологія, Екологія». — 2003. — Випуск 11 (Том 1). — С. 8-13. [2]
Загороднюк І. Дрібні ссавці заповідника «Кам'яні Могили»: аналіз складу фауни та історичних змін угруповань // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2007. — Вип. 44. — С. 71-79. [3]
Загороднюк І., Кондратенко О. Біотопна диференціація видів як основа підтримання високого рівня видового різноманіття фауни // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2002. — № 30. — С. 106–118. [4]
Канарський Ю. Оцінка рівня еколого-біогеографічної спеціалізації угруповання денних метеликів (Lepidoptera, Diurna) в лучних екосистемах Розточчя // Науковий Вісник. Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — N 17. — С. 28-33.
Петрушенко Я. Печерні угруповання кажанів та методи їх обліку // Кажани України та суміжних країн: керівництво для польових досліджень / За ред. І. Загороднюка. — Київ, 2002. — 108 с. (Серія: Праці Теріологічної школи, випуск 3). 29-38. [5]
Товпинець М., Євстаф'єв І. Сучасний стан гідрофільних та гігрофільних угруповань дрібних ссавців Криму // Науковий Вісник. Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — N 17. — С. 93-99. [6]
Черемних Н. Структурно-функціональні зміни угруповань дрібних ссавців у градієнті урбанізації // Науковий Вісник. Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — N 17. — С. 34-38. [7]